Онлайн виставка творчого клубу рукоділля «Натхнення»
З 16 березня 2024 року
 
1. Храпова Жанетта "Золота троянда" (вишивка стрічками)
2. Храпова Жанетта "Білі троянди"(вишивка стрічками)
3. Храпова Жанетта "Букет" (вишивка стрічками)
4. Храпова Жанетта
 
Instagramm ❗відзначайте нас #buzok_kh
Instagramm ❗відзначайте нас @buzok_kh

Виставка творчого клубу рукоділля «Натхнення»

З 16 березня 2024 року

Голка-чарівниця у руках майстрині

Розмалює дивно біле полотно.

Різнобарвні квіти, наче на вітрині,

І чарівний вечір дивиться в вікно.

Для сердець відрада – ця чарівна мить,

Вечорів розрада – і душа летить.

 (Л. Башкатова)

   

Творчий клуб рукоділля «Натхнення» існує вже вісім років та об’єднує  зовсім     різних людей  –  за віком, професією, вподобаннями. Це можна побачити в наших       роботах – вони такі ж різні, як і майстрині, що їх створюють. Хтось      любить          вишивати хрестиком, хтось обирає бісер або стрічки,  комусь до                                                вподоби малювання, створювання ляльок.  Однак усіх нас об’єднує любов до творчості, інтерес до нових способів   самовираження  через  те прекрасне, що можна зробити своїми руками.

 Ми   неодноразово проводили виставки в інформаційно-виставковому центрі  «Бузок»,   у єврейському культурному центрі «Бейт Дан»,  у Харківському Будинку Вчених, в обласному організаційно-методичному центрі       культури і мистецтва,  в бібліотеці НТУ ХПІ, в бібліотеці сімейного   читання №40 м. Харкова. У ці непрості часи ми активно проводили  і онлайн виставки.

Від самого початку об’єдналися тільки майстрині-вишивальниці. Зараз у клубі з’явилися нові талановиті автори, роботи яких відрізняються новизною.  Так,  на       виставці ви зможете побачити не тільки вишиті роботи, а також ляльок, картини, що зроблені зі шкіри, картини в олійній техніці.

Ми присвячуємо цю виставку нашому рідному місту-герою Харкову. Багато з цих робіт народилися в цей непростий час, і тому для нас вони мають особливе значення. Хочемо хоч трохи подарувати радість і гарний настрій відвідувачам, поділитись теплом наших сердець. 

08 березня

431097474_796829149138367_1229520113116548344_n.jpg

Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, краси й жіночності!
 
Природа наділила Вас незрівнянною красою та невичерпною енергією, душевною ніжністю й безмежною відданістю, життєвою мудрістю і дивовижним терпінням, силою духу та незламною вірою в краще. Без вас неможливо уявити наш світ.
 
На жаль, сьогодні спільне горе об’єднало всіх жінок України - вчителька, політикиня, домогосподарка, лікарка, спортсменка – всі однаково відчули страх і водночас впевненість жити далі й боротися. Українські жінки показали себе справжніми воїнами.
 
Щоденно Ви стоїте на лінії вогню, служите в загонах територіальної оборони, підриваєте російські танки, рятуєте поранених українських героїв, керуєте літаками, дронами, підприємствами та установами, навчаєте та виховуєте майбутніх захисників та захисниць, вселяєте віру у найкраще та надихаєте чоловіків України на подвиги.
Дякуємо, що ви завжди поруч, оберігаєте і дбаєте про домашній затишок, дітей, підтримуєте чоловіків на полі бою, допомагаючи нищити ворога, та об’єднуєтесь у допомозі нашій країні та регіону, попри складні та болючі виклики долі, невтомною щоденною працею примножуєте здобутки держави, залишаючись при цьому завжди усміхненими та неперевершеними.
 
Цього весняного дня бажаємо вам тепла, добра, злагоди, міцного здоров'я, духовних і фізичних сил, невичерпної життєвої наснаги для руху вперед, тепла і затишку у ваших душах. Хай доля буде прихильною до Вас, щедро обдаровує успіхами, а кожен наступний день додає впевненості у майбутньому.
 
Зі святом, красуні! Разом до Перемоги!

Виставка вишитих картин, оберегів та прикрас з натурального каміння харківського клубу рукоділля «Магія творчості»

«Для творчості немає перешкод»

01.03.2024 – 14.03.2024

 

      Дорогі шанувальники прикладного мистецтва! Харківський клуб «Магія творчості» вітає вас на нашій традиційній виставці  в інформаційно- виставковому центрі «Бузок»!

      Незважаючи ні на що, ми творимо красу, якою з величезним задоволенням хочемо поділитися з вами. Наш клуб ще дуже молодий – лише 4 роки, але за цей період ми провели вже кілька виставок у різних виставкових залах м.Харкова. Роботи наших майстринь дуже складні та різноманітні. Це говорить про велику любов до мистецтва вишивки. Роботи, представлені на виставці, виконані у різних техніках: хрест, напівхрест, петит, різноманітні шовчики. Є й бісерні картини, вишивка стрічками.

     Вишивка - це дуже кропітка робота, яка вимагає великої посидючості, уваги та працьовитості.

     Клуб «Магія творчості» поєднує людей різних професій з різними інтересами та захопленнями, але головне наше кохання – це вишивка! Вишивка заспокоює, захоплює, наповнює життя змістом, дисциплінує!

     Ми хочемо поділитися з вами результатами нашої роботи. Кожні вироби, які ви бачите на виставці, наповнені енергетикою автора.

     Найбільшою нагородою для нас стане те, що всі ви знайдете натхнення і зможете зарядитися позитивними емоціями.

     ЗАПРОШУЄМО У СВІТ КРАСИ!!!

Наскільки «справедливим» був до кримськотатарського народу радянський режим, свідчать офіційно визнана геноцидом депортація кримських татар 18 травня 1944 р., політичні репресії на території радянського Криму і України.
 
Офіційно оголошеною причиною депортації 1944 р. стало огульне звинувачення сталінською правлячою верхівкою всього кримськотатарського народу в нібито масовому співробітництві з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. За таємними вказівками Йосипа Сталіна, представники НКВС–НКДБ на місцях нашвидкуруч провели спецоперацію з переселення спецконтингенту з території Криму. Сім’ї депортованих були залишені без житла, майна і всього найціннішого, надбаного поколіннями. Позбавлені часу на збори, ошаленілі від наглого свавілля люди хапали з собою в дорогу тільки найнеобхідніше. Натомість, держава заздалегідь подбала про матеріальні цінності депортованих. Місцевій владі передали тисячі житлових будинків і господарчих споруд з реманентом та присадибними ділянками. Спеціально створеним комісіям доручалося із залишеного майна відібрати картини, посуд та інші цінні речі, що мали «художньо-музейне значення».
 
«На виконання Вашої настанови, НКВС-НКДБ СРСР у період з квітня до липня місяця ц.р. було проведено очищення території Криму від антирадянських, шпигунських елементів, а також виселені до східних районів Радянського Союзу кримські татари, болгари, греки, вірмени та особи іноземного громадянства. У результаті цих заходів: вилучено антирадянських елементів – 7883 особи, у тому числі 998 шпигунів», доповів Сталіну 5 липня 1944 р. нарком Берія.
 
За даними перепису Національного руху кримських татар, з домівок було насильницькі вивезено 423100 осіб, з яких приблизно 45 тисяч померло в перші два роки в місцях заслання від голоду і хвороб.
 
Стираючи з пам’яті історію народу, радянська влада наступним практичним кроком перейменувала 1300 кримськотатарських назв сіл, районів, міст.
Керівництво СРСР і після смерті «батька народів» Сталіна чинила перепони опальному народу до повернення на історичну батьківщину. На знак протесту проти дискримінації, громадський активіст Муса Мамут у селі Беш-Терек 23 червня 1978 р. вдався до самоспалення. Цей відчайдушний протест мав великий резонанс. 685 кримських татар підписали звернення до президії Верховної Ради СРСР із вимогою скасувати усі обмеження щодо кримськотатарського народу. На захист зі зверненнями до світової громадськості виступили радянські дисиденти, зокрема, Петро Григоренко, Мустафа Джемілев, Генріх Алтунян, Людмила Алексєєва, Юрій Османов. Проте дисиденти зазнали репресій, а листи з попередженнями комітету держбезпеки про «антиконституційні антирадянські наміри кримськотатарських екстремістів «автономістів» та їх нелегальних ватажків» аж до самого розвалу СРСР у 1991 р. продовжували надходити до керівництва радянської України.
 
Завдяки міжнародному розголосу вдалося врятувати кількох відомих політв’язнів: Геннадія Афанасьєва, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Євгена Панова, Володимира Балуха, Едема Бекірова. У 2017 р. свободу отримали Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров – заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу, діяльність якого заборонено на території Криму та Росії.
 
«Наразі щонайменше 200 громадян перебувають за ґратами за сфабрикованими політичними справами. Ці люди не отримують медичної допомоги. Вони у більшості випадків стають жертвами тортур і майже не мають реальних шансів вийти до того, як закінчиться їх термін ув’язнення», повідомила у Медіацентрі Україна–Укрінформ голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Протягом десяти років окупації, кримські правозахисники задокументували 1400 випадків політично і релігійно вмотивованих переслідувань. За даними Скрипник, судді у політичних процесах усвідомлено ігнорують заяви про катування, зневажають всі класифіковані докази.
До 2014 року у Сімферополі функціонував один слідчий ізолятор. Він забезпечував потреби пенітенціарної системи у місцях утримання підозрюваних. У 2015-му, відколи почалися затримання громадян України за політичними обвинуваченнями, окупанти почали будівництво двох слідчих ізоляторів. Ще один – вже четвертий – планують звести в окупованому Криму протягом трьох років. За офіційними джерелами, проєкт розрахований на утримання півтори тисячі людей.
 
Напередодні Дня спротиву, 22 лютого 2024 р., показові дії були застосовані в Джанкої до активістки «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієвої. Вранці в її будинку відбувся обшук, після чого окупанти відвезли її до Центру протидії екстремізму. Адвокатів до Л. Зудієвої не допустили, проте провели відеозйомку людей, які зібралися біля будинку.
На думку правозахисників, практика позбавлення правової підтримки у Криму не нова. Звинувачення у шпигунстві або «дискредитації збройних сил РФ» може бути висунуте за листування або допис у соціальній мережі інтернету. За природнє волевиявлення людина отримує адміністративне або кримінальне покарання. Виконання українських пісень на святкуванні весілля, встановлення на приватному будинку державного прапору України можуть бути мотивом висунення обвинувачення.
 
Незважаючи на утиски і репресії, супротив кримськотатарського народу в умовах розв’язаної російським режимом війни триває. І в цій боротьбі кримські татари спираються на допомогу всього українського народу. «Наша зброя – це наша правда, а наша правда в тому, що це наша земля, це наша країна, наші діти, і ми все це будемо захищати», засвідчує Президент України Володимир Зеленський.
 
Світова спільнота й українська влада не визнали неправомірну окупацію та злочинну спробу РФ анексувати Кримський півострів. Масове та цинічне порушення Росією в Криму норм міжнародного гуманітарного права та прав людини визнані на рівні правових документів Генеральної Асамблеї ООН, органів Ради Європи, ОБСЄ та Європейського союзу. Власне, це поставило перед українською владою принципово нові завдання щодо Автономної Республіки Крим.
 
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, яке продовжує роботу на вільній українській території, опублікувало мапу з відміченими місцями утримання кримських політв’язнів. Використання геопросторових інструментів надає змогу відобразити знаходження осіб, незаконно позбавлених свободи. Необхідність у цьому обумовлена тим, що керівництво РФ переміщує засуджених з півострова на північ, до в’язниць і таборів на своїй території. Також ця мапа допомагає у ініціативі «Листи до вільного Криму», коли дописувачі уточнюють інформацію стосовно ув’язненого, якому вони бажають написати листа.
 
24 березня 2021 р. Президент України Володимир Зеленський затвердив Указом № 117/2021 стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Стратегія стала першим з 2014 року та основоположним документом, який комплексно визначив напрямки політики України щодо звільнення окупованого Криму і подальшої його реінтеграції. Це був потужний сигнал нашим міжнародним партнерам напередодні запуску Кримської платформи, адже саме вона стала ключовим зовнішньополітичним інструментом із консолідації міжнародних зусиль для деокупації півострова.
 
Заснована за ініціативою Президента В. Зеленського Кримська платформа –міжнародний консультаційно-координаційний орган, спрямований на підвищення ефективності реагування світової спільноти на тривалу окупацію Криму, який надає відсіч зростаючим загрозам світовій безпеці, запобігає порушенням прав людини та захищає жертв окупаційного режиму, а також налаштований на досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його під контроль України. На установчому саміті Кримської Платформи була схвалена Спільна декларація, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму. На виконання поточних завдань створено Національний офіс Кримської платформи.
Крим залишається одним із стратегічних напрямків контрнаступу Збройних Сил України. Успішні дії в акваторії Чорного моря Військово-Морських Сил України, пошкодження транспортного мосту через Керченську протоку сприяють якнайшвидшій деокупації Криму. Знищення у квітні 2022 р. крейсера «Москва» поклало початок ліквідації військових надводних цілей, якими так пишалася Росія. І черговий крайній успіх українських ГУР і ЗСУ – знищення корабля «Цезарь Кунников» – тому підтвердження.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті, публікацій з відкритих джерел
 
Фото:
1. Прапори України, Автономної Республіки Крим на мітингу на підтримку територіальної цілісності України під стінами Верховної ради Автономної Республіки Крим. м. Сімферополь 26 лютого 2014 р.
2. Логотип Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, розроблений кримськотатарським художником Рустемом Скібіним на замовлення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим
3. Дівчинка біля кримського татарського дворику. Крим, 1943 р.
4. Депортація, 1944 рік. Із сайту Українського інституту національної пам’яті
5. Художник Рустем Емінов «Живий факел Муса Мамут». Інтернет-ресурс
6. Українські радянські правозахисники Генріх Алтунян і Петро Григоренко (по центру) підтримували боротьбу кримськотатарського народу. Фото у дружньому колі. Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні». м. Харків, 1974 р.
7. Інформаційне повідомлення голови КДБ при РМ УРСР секретарю ЦК КПУ В.В. Щербицькому про підсилення «антигромадської діяльності кримськотатарських «автономістів» напередодні ХХV з’їзду КПРС», 12 вересня 1975 р. Електронний архів Центру досліджень визвольного руху
8. Номер газети Авдет (Повернення) зі спогадами про депортацію 1944 р. Бахчисарай, 16 травня 1991 р. Газетний фонд Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
9. Айше Сеїтмуратова історикиня, правозахисниця кримськотатарського опору. Піддавалась репресіям радянськими та російськими каральними органами, нині проживає в окупованому Криму. «Я хочу бути зі своїм народом. Я народилася в Криму, це моя Батьківщина, а не Батьківщина Путіна. Мене позбавляли Батьківщини все життя. Більше так не буде». Вікіпедія
10. Другий саміт Кримської Платформи. 23 серпня 2022 р.

ДЕНЬ СПРОТИВУ РОСІЙСЬКІЙ ОКУПАЦІЇ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

        26 лютого 2024 р. Україна відзначає День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цього дня у 2014 р. на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли чинити спротив та заявили всьому світу про територіальну цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Водночас проросійські сили, зі свого боку, вивели кілька сотень людей. Між учасниками сталися сутички, у результаті чого двоє людей загинуло й декілька десятків було поранено. З нагоди відзначення річниці мітингу, з метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, у 2020 р. Указом Президента України № 58 встановлений День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

        Російська війна проти України почалася з Криму. 27 лютого 2014 р. підрозділи спеціального призначення та десантних військ РФ захопили будівлі Ради міністрів і Верховної ради Автономної Республіки Крим, над якими підняли прапор РФ, а депутати Верховної ради Криму «ухвалили» рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Цей псевдоплебісцит відбувся 16 березня при великій кількості озброєних російських військовослужбовців.

        Уряди провідних держав світу та міжнародні організації визнали кричущим порушенням норм і принципів міжнародного права зухвалі дії Росії. Натомість, країна-агресор заперечила окупацію півострова, називаючи це «відновленням історичної справедливості». Нинішня анексія Криму актуалізувала боротьбу кримських татар за свої права. Протягом десятиліття сотні громадян України зазнали утисків і репресій, вимушено залишили Крим або потрапили за грати, десятки загинули, зникли без вісти. Боротьба кримськотатарського народу за підтримки України триває, і майбутня перемога, беззаперечно, створить передумови відновлення історичної справедливості.

       Десять років тому, в лютому 2014 року, Російська Федерація розв’язала війну проти України. Почалася  війна  проти української державності й незалежності.  Ворог окупував Автономну Республіку Крим і Севастополь, райони Донецької та Луганської областей. Протистояння російській гібридній агресії та впливу в різних сферах відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України. 24 лютого 2022 року РФ розпочала нову фазу активних бойових дій проти України – повномасштабне вторгнення. За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян. Від постійного артилерійського вогню потерпає цивільне населення Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей. Утім, Російська Федерація продовжує терористичні ракетні та авіаційні удари по військових і по цивільних об’єктах на всій території нашої держави.

       Організація Об’єднаних Націй визнала війну РФ проти України найсерйознішим збройним конфліктом в Європі від часів Другої світової війни. Від 24 лютого 2022 року в Україні загинуло 9 тисяч 700 цивільних, ще 11 тисяч дістали поранень, майже 7 тисяч зникли безвісти. Нині за кордоном шукають прихистку 6,3 мільйона українських біженців, за даними ООН. Щодо дітей, то 523 неповнолітніх загинули, 1217 поранено, 2169 зникли безвісти; з 19546 депортованих у РФ повернути вдалося 388. Це – дані Національної поліції станом на початок лютого 2024 року. За оцінками ООН, майже дві третини українських дітей були змушені покинути свої домівки, деякі – без дорослих.

        Всесвітня організація охорони здоров’я зареєструвала в Україні від 24 лютого 2022 року до лютого 2024-го  1552 атак на заклади охорони здоров'я. Під обстрілами опинилися сховища медикаментів, устаткування, склади та транспорт, зокрема машини швидкої допомоги. Ці напади забрали життя щонайменше 112 осіб, зокрема медичних працівників і пацієнтів; ще більше людей отримали поранення.

        За час повномасштабного вторгнення зафіксовано понад три з половиною тисяч російських злочинів проти довкілля, які завдали збитків на суму понад 2 трильйони гривень. Сотні тисяч квадратних кілометрів землі потенційно забруднені мінами та снарядами.

       За даними Міністерства культури та інформаційної політики, за період з 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024 року РФ зруйнувала або пошкодила 902 об’єкти культурної спадщини, з них 124 пам’ятки національного значення, 708 – місцевого значення, 70 – щойно виявлених. Пам’ятки архітектури складають 285 об’єктів, архітектури та містобудування – 269, історії – 213, архітектури, історії – 33, монументального мистецтва – 19, містобудування, монументального мистецтва – 17, археології – 18, архітектури та містобудування, історії – 38, містобудування – 5, науки і техніки – 2, садово-паркового мистецтва – 1, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, монументального мистецтва – 1. Пам’ятки  культурної спадщини пошкоджені або зруйновані у 17 областях, найбільше – в Харківській, Одеській та Донецькій областях. За інформацією Міністерства освіти та науки, руйнувань від бомбардувань таобстрілів зазнали 3798 закладів освіти, 365 з них знищені повністю.

Небесна Сотня – шлях у безсмертя. 20 лютого Україна вдесяте відзначає День Героїв Небесної Сотні.

Залишаємося гідними своїх Героїв!

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави.

Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану.

Небесна Сотня це 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. Про Героїв Небесної Сотні говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

«Небесна Сотня – шлях у безсмертя»

       Цьогоріч ми відзначаємо десяту річницю доленосних подій Майдану та вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні, які віддали життя у боротьбі за краще майбутнє нашої країни.

       Події 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від «багатовекторності» у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

      Вшановуючи пам’ять Громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, прав та свобод людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

       Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектору розвитку держави, у підсумку антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го – лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею.

       Герої Небесної Сотні втілили людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість. Їх подвиг змінив суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.

       Це день жалоби, оскільки пов’язаний із загибеллю людей під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний ушановувати боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадській активності, консолідації, формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

       Революція Гідності заклала початок реформуванню різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізації громадянського суспільства, розвитку волонтерського руху, децентралізації, декомунізації, оновленню української політичної еліти.

ГОЛОТА Сергій Феодосійович народився 25 листопада 1966 року в місті Бердянськ Запорізької обл. Навчався у Красноградській СШ № 3. У 1985–му закінчив Харківський кооперативний технікум (нині Харківський кооперативний торгово-економічний коледж) за спеціальністю: «Товарознавець». У 1985 р. був призваний на строкову службу до лав Рад. А: Керкінський та Пяндзький* прикордонні загони — ММГ-3 (маневрена моторизована група), навідник станкового автоматичного гранатомета (АГС-17).

У 1987 р. демобілізований. За участь у бойових діях в Афганістані Сергій Федосійович Голота був нагороджений орденом «Червона Зірка». Одружений, має двох дітей. Працював у сфері торгівлі та в АТП «Укрбургаз». В даний час займається підприємницькою діяльністю.

*Пяндж — річка, що протікає на території Афганістану і Таджикистану

Шаблоны для сайта