13 жовтня

В ІВЦ "Бузок" Фотовиставка присвячена творчості видатного майстра світлопису останньої чверті ХІХ ст. – Юліуса Глентцтнера.

ЮЛІЙ (ЮЛІУС) ЄВГРАФОВИЧ ГЛЕНТЦТНЕР

JULIUS GLENZNER

ХУДОЖНИК І ФОТОГРАФ

13.10.2020 - 25.10.2020

 

Фотовиставка присвячена творчості видатного майстра світлопису останньої чверті ХІХ ст. – Юліуса Глентцтнера.

Юлій (Юліус) Євграфович Глентцтнер (Глентцнер, Гленцтнер, Гленцнер, Гленцер, Гленсер) - саксонський підданий, некласний художник, випускник Імператорської Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі. Популярність здобув як художник-фотограф, що працював в Харкові в 1873-1882 рр. і в Слов'янську в 1885-1899 (?) рр.

Достеменно відомо, що за походженням він німець, лютеранин, народився в Ризі.

В Росію Юліус Глентцтнер приїхав імовірно в 1850 р. у віці 17 років. З 17 до 24 років, тобто до 1857 р.,  він  навчався живопису в Полтаві у місцевого художника Федора Христофоровича Ленгника. І в тому ж 1857 р. прибув в Санкт-Петербург «для окончательного усовершенствования». У Санкт-Петербурзі він відвідував академічні класи і займався приватними роботами в маєтку Гостилиці. Маєтком Гостилиці, який належав у минулому і генерал-фельдмаршалові Мініху, і трьом поколінням Розумовських, включаючи Кирила, гетьмана України, а пізніше - баронові Федору Врангелю, і ще пізніше - Карлу Сіменсу, в описуваний період володіли Олександр Михайлович Потьомкін, племінник Григорія Потьомкіна, з дружиною Тетяною Борисівною, уродженою княжною Голіциною.

3 Квітня 1859 р. Глентцтнер подає Прохання в Раду Імператорської Академії Мистецтв, в якому пише: «Ныне желая получить звание Художника, для чего написал с натуры этюд голову старика, представляю на благоусмотрение Совета, если труды мои удовлетворительны, удостоить искомаго звания».

Роботи Глентцтнера, ймовірно, виявилися задовільними, тому що вже через три місяці Академією Мистецтв йому було видано атестат з присвоєнням звання некласного художника.

У 1872 р. він прибув в Харків і 13 квітня 1873 р. отримав дозвіл на відкриття фотографічної справи. Спочатку фотографія розташовувалася на вул. Московській, а з 1876 р. - на вул. Катеринославській, № 22, у будинку Ф’єрфора (пізніше будинок перейшов у власність Гінсбурга). Як художник він сам ретушував фотографії і був одним з найпопулярніших професійних фотографів Харкова. У його майстерні керуючим працював майбутній відомий харківський фотограф Олексій Михайлович Іваницький.

 

У 1882 р. за невідомих обставин фотографічний заклад в Харкові він закрив і переїхав в позаштатне місто Слов'янськ Ізюмського повіту, а фотографія перейшла у власність Олексія Іваницького. В Слов’янську Глентцтнер спочатку мешкав у будинку міщанки Несамдієвої, а у 1884 р. купив власний будинок по вул. Старо-поштовій. У 1885 р. подав прохання на відкриття за цією адресою фотографічного закладу. Дозвіл Глентцтнер отримав 18 лютого 1885 р., і працював в ательє до 1899 р. Після смерті Глентцера його заклад в Слов'янську успадкував С.Ю. Барцевич.

Read 38 times
Rate this item
(2 votes)
Шаблоны для сайта