Основою досягнень майбутнього Нобелівського лауреата стала ґрунтовна наукова база, отримана у 1918–1921 рр. на лекціях університетських викладачів — професора статистики О.М. Анциферова, доктора політичної економії та статистики В.Ф. Левитського, професора математики С.Н. Бернштейна, професорів економістів М.М. Соболєва, П.І. Фоміна і Й.А. Трахтенберга. Зокрема П. Фомін став першим ректором Харківського інституту народного господарства, до якого доєднали вже закритий комерційний інститут.

Після успішного завершення двох курсів навчання, Семен Кузнець у 1920 р. прийняв пропозицію працювати в статистичному відділі праці Південбюро ВЦСПС, який пізніше і очолив. У збірнику «Матеріали зі статистики праці на Україні» в 1921 р. була опублікована перша наукова стаття С.А. Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників та службовців фабрично–заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.». У публікації він досліджував динаміку різних форм оплати праці у різних галузях промисловості в Харкові і диференціацію доходів залежно від систем оплати.

Майбутнє Семен Кузнець пов’язував з наукою, якою мріяв займатись за кордоном. На початку 1920–х рр. на нього і братів Соломона та Георга вже очікував батько, який осів за океаном. У 1922 р. Семен емігрував до США і продовжив навчання в Колумбійському університеті. Він здобув докторський ступінь, захистивши дисертацію «Циклічні коливання: роздрібна та оптова торгівля». Професор економіки Семен Кузнець займався викладацькою, науковою роботою. Працював у багатьох дослідницьких установах, зокрема у Національному бюро економічних досліджень США. Авторитетного вченого обирали президентом Американської економічної асоціації. Запрошували уряди різних країн консультувати з питань економічного розвитку.

У 1971 р. С. Кузнецю було присуджено Нобелівську премію в галузі економіки, надано звання почесного професора Гарвардського, Принстонського, Колумбійського, Пенсильванського та Єврейського університетів. У 1977 р. він був нагороджений медаллю Френсіса  А. Вокера (престижна нагорода Американської економічної асоціації).

Помер Семен Кузнець у Кембриджі 8 липня 1985 р. і похований у Сполучених Штатах.

У Харкові хвиля громадської уваги до часів його зростання як науковця, увічнення пам’яті припали на ХХІ століття. У 2011 р. на фасаді корпусу колишнього комерційного інституту, де навчався майбутній вчений, була урочисто відкрита пам’ятна дошка. У 2013 р. ім’я С. Кузнеця уславлене в назві Харківського національного економічного університету. В 2016 р. перейменовано вулицю, провулок у Шевченківському районі міста та відкрито погруддя трьом Нобелівським лауреатам біля центрального входу ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Семен Абрамович Кузнець (1901–1985). Інтернет–ресурс.
2. Так виглядав Семен Кузнець після від’їзду до США. Фото з посвідчення особи Саймона Кузнеця, 1927 р. https://hneu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/kuznec.pdf
3. Меморіальна дошка, встановлена в 2011 р. на фасаді корпусу колишнього Харківського комерційного інституту (нині Державного біотехнологічного університету) по вул. Алчевських, 44 у м. Харкові.
4. Будівля Харківського комерційного училища. Листівка, початок ХХ ст.
5. У 1926 р. Simon Smith Kuznets (ім’я за американськими документами Саймона Кузнеця) під керівництвом професора У.–К. Мітчела захистив докторську дисертацію: «Cyclical Fluctuations: Retail and Wholesale Trade: United States, 1919–1925» («Циклічні коливання: роздрібна та гуртова торгівля: Сполучені Штати, 1919–1925»). На фото обкладинка опублікованої роботи.
6. Харківський університет єдиний в Україні, з яким пов’язана діяльність трьох лауреатів Нобелівської премії: економіста Семена Кузнеця (1901–1985), біолога Іллі Мечникова (1845–1916), фізика Лева Ландау (1908–1968). Десять років тому, в 2016 р. біля центрального входу в ХНУ ім. В.Н. Каразіна були відкриті пам’ятники (погруддя) всесвітньовідомим вченим. Фото І.В. Шуйського, 2020 р.