Іван Северин у Харкові. До Дня художника України
Іван Северин у Харкові. До Дня художника України
Щороку у другу неділю жовтня в Україні відзначають День художника — професійне свято митців, які творять духовний простір нації, зберігають культурну спадщину й надихають суспільство. День художника України у 2026 р. припадає на 11 жовтня. Свято встановлено Указом Президента України № 1132/98 від 9 жовтня 1998 р. на підтримку ініціативи Спілки художників України, щоб ушанувати вагомий внесок майстрів пензля, графіки, скульптури, дизайну та декоративного мистецтва у розвиток національної культури.
Цього року виповнилося 145 років від дня народження представника українського імпресіонізму першої половини ХХ століття, художника-пейзажиста, педагога Івана Митрофановича Северина (1881–1964). Здобувши європейську освіту, митець у своїй творчості висвітлював духовну красу українців, розкішну природу України. У 1920–1930–ті рр. майстер пензля викладав на малярському факультеті Харківського художнього інституту. Повністю розкрити талант українському митцю завадили політичні репресії.
Народився Іван 23 вересня 1881 р. у селянській родині на кутку Северинівка села Остапівка Миргородського повіту Полтавської губернії (нині Миргородський район Полтавської області). Хлопець закохався у малювання під час навчання у місцевій церковно-приходській школі. Батько не поділяв захоплення сина. Тому у віці 12 років хлопчина зважився на відчайдушний крок і залишив родину. Художню освіту здобув у Миргородській художньо-промисловій школі у відомого художника, педагога Опанаса Георгієвича Сластіона, якого Іван Северин вважав своїм навчителем. Потім вдосконалював науку в Харківській школі малювання й живопису (1903–1905). Подальшому розвитку його таланту посприяв митрополит Андрій Шептицький. У 1905 р. він заснував у Львові приватний Церковний музей, з якого бере початок Національний музей ім. Митрополита Андрея графа Шептицького. Міцно дотримуючись позицій збереження культурного надбання українського мистецтва, митрополит одночасно щиро допомагав творчо одарованій молоді. На виділені кошти стипендіати Шептицького мали змогу здійснити поїздки за кордон у провідні мистецькі центри Європи. З благословення митрополита починали творчу кар’єру Михайло Бойчук, Михайло Гаврилко, Олекса Новаківський, Іван Северин і багато інших українських майстрів.
Харків — місто, що надихає
Харків — місто, що надихає
Художня виставка живопису, графіки та творчих робіт
06.10–16.10.2026 • ІВЦ «Бузок», вул. Сумська, 25, Харків
Вхід вільний
Художниці виставки
Лариса Белякова — викладачка Харківської школи мистецтв ШСТСН з 1992 року. Чотири роки працювала у професійній студії анімації «Борисфен-Лютес». Цей досвід надихнув її на створення юнацької студії анімаційних фільмів на базі ШСТСН, яка продовжує працювати й сьогодні. Для Лариси особливо важливо бачити творчий розвиток, досягнення та успіхи своїх учнів.
Лідія Тихонова — ілюстраторка книжок, завідувачка художнього відділення школи мистецтв, викладачка креслення та малювання, директорка дитячого видавництва, членкиня Спілки художників України. У своїй творчості прагне через живопис і графіку ділитися власним баченням світу, дарувати людям тепло, світлі емоції та мрії.
Оксана Петрик — художниця-аматорка, яка розпочала свій творчий шлях у 2020 році. Першими кроками стали прості мазки гуашшю, а згодом захоплення переросло у серйозний інтерес до живопису. Її творче кредо просте й щире: головне — бажання творити.
Яна Єсіна — художниця з професійною освітою в галузі образотворчого мистецтва, яка постійно розвивається, експериментує та шукає власний шлях у творчості. Багато років живе у Харкові — місті, що надихає її своєю енергією, архітектурою, людьми та їхніми історіями. Особливе місце в роботах художниці займають квіти — символи життя, краси, пам’яті, надії та внутрішньої сили. Вони нерідко вступають у своєрідний діалог із міськими пейзажами й архітектурою. Яна експериментує з матеріалами, кольорами, фактурами та різними художніми техніками, адже для неї творчість — це постійний шлях пошуку й розвитку.
Спадок архітектора Віктора Естровича. До Всесвітнього дня архітекторів та архітектури
5 жовтня — Всесвітній день архітектора та архітектури, започаткований Міжнародним союзом архітекторів (UIA) у 1985 р. Професійне свято містобудівників відбувається паралельно із Всесвітнім днем Хабітат ООН (придатний для проживання), який привертає увагу до стану міст, житла та права людей на належні умови проживання.
Особливе значення архітектура має для збереження матеріальної культурної спадщини. Українські міста формувалися протягом століть, тому в них можна побачити пам’ятки різних епох і стилів. Старовинні храми, фортеці, палаци, ратуші, фасади житлових будинків складають історичні квартали, допомагаючи суспільству зберігати цивілізаційну пам’ять для прийдешніх поколінь заради майбутнього.
Для Харкова, як одного з найбільших центрів східної частини України, територія якої щодня потерпає від нищівних обстрілів російських загарбників, це відзначення вельми актуальне. Під обстрілами щодня втрачаються пам’ятки, значна частина яких побудована в ХІХ-ХХ ст. Зчаста споруди мають статус пам’ятників старовини і входять до культурного надбання українців. Втрата таких архітектурних об’єктів є незворотною, а дії, спрямовані на знищення, злочинними.
У цей день ми згадуємо творців міського простору — архітекторів, інженерів, будівельників, які десятиліттями докладалися до створення сучасного вигляду міста. Цьогоріч виповнилося 145 років знаному українському архітектору Віктору Абрамовичу Естровичу (1881–1941), чиї професійні здобутки відомі за межами Харкова.
Віктор Естрович народився в 1881 р. у повітовому місті Росієни (нині Расейняй, Литва) Ковенської губернії. Після закінчення реального училища навчався у Петербурзькому інституті цивільних інженерів, по закінченню якого у 1907 р. отримав звання інженера-архітектора.
ВИСТАВКА «ЗОЛОТА ОСІНЬ»
«Творчі серця» — спільнота майстринь Слобожанщини @tvorchi_sertsia
Запрошуємо на нашу осінню виставку у Харкові, де буде багато краси, творчості та тепла, створеного руками. ❤️
На вас чекають авторські прикраси, в’язані речі, сумки та шопери, ляльки, іграшки, свічки, декор, корисні смаколики, подарунки та інші handmade-вироби.
? МАЙСТЕР-КЛАСИ:
? «Мандаринка» — іграшка з вати
3 жовтня — 11:00 | 4 жовтня — 14:00
350 грн | від 14 років
? Запис: 095 735 99 21 | @pervaiaiviva
? «Весела кізонька» — українська лялька-оберіг
3 жовтня — 14:00
500 грн | від 12 років
? Запис: (068) 486 77 01 — Олена
?️ «Магія програмних свічок»
4 жовтня — 11:00
500 грн | від 10 років
? Запис: +38 (068) 116 14 84 — Олена
Direct: @tvoya_podorozh
✨ Усі матеріали для МК надаються.
? Також на вас чекають творчі майстер-класи та аквагрим для маленьких відвідувачів.
? 2–4 жовтня
⏰ 10:00–18:00
? ІВЦ «Бузок», вул. Сумська, 25, приміщення ХНАТОБу, праве крило, Харків
❤️ Все зроблено власноруч та з любов’ю!
До Дня Захисників і Захисниць України. З дитинства прагнув
стати пілотом. Пам’яті майора ЗСУ Тараса Редькіна
2 жовтня мало б виповнитися 30 років майору Повітряних сил України, пілоту-винищувачу Тарасу Вікторовичу Редькіну (1996–2022). У вересні 2022 р. військовий загинув при виконанні бойового завдання. Вірний присязі й моральному обов’язку, він зберіг десятки людських життів, спрямувавши підбитий літак вбік від населеного пункту.
Тарас Редькін народився 1996 р. в Харкові. Навчався в Харківській загальноосвітній школі № 142. Трирічним хлопчам Тараса повели до секції гімнастики. Проте досягнення очікували його в іншій спортивній дисципліні. Вже з 9 років він займався вітрильним спортом і досяг успіхів, завдяки яким був включений до резервного складу збірної України.
Від батька, який працював на Харківському авіаційному заводі, сину передалось захоплення небом і літаками. «З дитинства мрію стати льотчиком, і прагну здійснити свою мрію», написав Тарас у автобіографії під час шкільного навчання. Багато спілкуючись з цивільними і військовими льотчиками, Тарас визначився з місцем навчання. Юнак після закінчення школи був зарахований до Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба на підготовку за спеціальністю «Льотна експлуатація та бойове застосування літаків».
Курсант Льотного факультету не шкодував часу на вдосконалення професійних навичок. Опанував навчальні літаки ХАЗ-30, Л-39. З аеродрому Харківського аероклубу здійснив понад 200 годин нальоту. А ще мріяв про найсучасніші літаки світового рівня й поглиблено вивчав англійську мову.
Шляхами мужності і слави. Вірні присязі та Україні
Шляхами мужності і слави. Вірні присязі та Україні
1 жовтня Україна відзначає День Захисників і Захисниць України — день мужності, стійкості та відваги наших воїнів, які захищають державний суверенітет, територіальну цілісність та незалежність нашої країни. Сьогодні це свято об’єднує українців та демонструє нашу незламність, готовність до захисту Батьківщини. І посідає особливе місце в серці кожного українця, адже підкреслює вагомість та безцінність внеску героїв у майбутнє нашої вільної держави. Цими днями у Харкові у інформаційно-виставковому центрі «Бузок» за підтримки ХОВА, Харківської обласної ради проводиться виставка, присвячена Дню Захисників і Захисниць України.
Державне свято було встановлене Указом Президента України в 2014 р. задля вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Назва «День захисників і захисниць України» і нинішня дата відзначення — 1 жовтня — були затверджені в 2023 р.
Шляхами мужності і слави. Вірні присязі та Україні
Шляхами мужності і слави. Вірні присязі та Україні
1 жовтня Україна відзначає День Захисників та Захисниць України — день мужності, стійкості та відваги наших воїнів, які захищають державний суверенітет, територіальну цілісність та незалежність нашої країни. Сьогодні це свято об’єднує українців та демонструє нашу незламність, готовність до захисту Батьківщини. Цей День посідає особливе місце в серці кожного українця, адже підкреслює вагомість та безцінність внеску героїв у майбутнє нашої вільної держави.
Державне свято було встановлене Указом Президента України в 2014 р. з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Назва «День захисників і захисниць України» і нинішня дата відзначення — 1 жовтня — були затверджені в 2023 р.
У цей день ми згадуємо героїв різних епох, на подвигах яких базуються тисячолітні українські військові традиції — від воїнів-русичів і лицарів-козаків до січових стрільців, учасників визвольних змагань та воїнів армій антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни.
Персональна виставка живопису Євгенії Смецької
Персональна виставка живопису Євгенії Смецької
«СВІТ, НАПИСАНИЙ ЛЮБОВ’Ю»
22.09.2026 – 28.09.2026
Любов – це найвеличніша сила у Всесвіті та головне джерело натхнення.
Виставка представляє творчість Євгенії Смецької – художниці, яка відчувала потяг до мистецтва з самого дитинства. Головним джерелом натхнення для авторки є краса та гармонія природи. Уже в дорослому віці Євгенія самостійно опановує техніку олійного живопису. Жива пластична фактура олійних фарб, багатство відтінків та глибокі кольорові контрасти дозволили авторці передати на полотні особливу енергетику затишку, світла та гармонії. Завдяки наполегливості та щирій пристрасті до мистецтва, художниця виробила свій стиль, де кожна робота наповнена глибоким емоційним змістом та родинним теплом.
Через свої роботи Євгенія веде діалог з відвідувачами, нагадуючи про справжні непохитні цінності, які тримають нас у найтемніші часи. Картини показують, що за кожною реалізованою мрією стоїть любов близьких людей.
Художниця закликає глядача на мить зупинитися у шаленому життєвому ритмі і відчути гармонію світу.
Ця виставка присвячена найближчим людям. Це візуальна подяка найріднішим за їх віру, терпіння та щоденну підтримку.
Герой України В’ячеслав Сіндій
Герой України В’ячеслав Сіндій
У вересні виповнилося 30 років від дня народження учасника російсько-української війни, пілота військового гелікоптера, капітана Збройних сил України В’ячеслава Юрійовича Сіндія (1996–2022). Герой України загинув, рятуючи захисників українського міста Маріуполь.
Дитинство В’ячеслава пройшло в м. Харкові, у якому народився 20 вересня 1996 р. Хлопець захоплювався авіамоделізмом. Любив спорт, брав участь у Харківському марафоні, цікавився футболом. Юнак був завжди усміхнений, дружній та доброзичливий у ставленні до однокласників.
Після завершення навчання в школі № 128, у 2014 р. вступив до університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Здобував освіту на інженерному факультеті, поліпшував професійні навички, удосконалював знання англійської мови. В’ячеслав Сіндій був єдиним з університетського курсу, хто захистив диплом англійською. Курсанта завжди запрошували перекладати на зустрічах іноземних делегацій.
Здобувши диплом, лейтенант Сіндій розпочав службу у 12-й окремій бригаді армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка у місті Новий Калинів на Львівщині. В’ячеслав був борттехніком гелікоптера в 3-й ескадрильї.
День широкомасштабного вторгнення застав його у відрядженні на підприємстві «Мотор Січ» у м. Запоріжжі, де Сіндій приймав свій гелікоптер після модернізації. Через надзвичайні обставини, пілот отримав наказ, з екіпажем із Полтави, обороняти Київ і Київську область. У лютому йому довелося виводити авіаційну техніку з-під удару противника. Надалі базуючись на польовому аеродромі, бойовий розрахунок виконав чимало задач по захисту столиці. Воїни знищили колони ворожих танків у районі Димер — Козаровичі, уразили техніку противника біля дамби на ділянці Катюжанка — Лютiж, ліквідували ворожі реактивні системи залпового вогню, а також понтонну переправу через річку Тетерів. Після успішного виконаного завдання, вже заходячи на посадку, екіпаж потрапив під ворожий обстріл зі стрілецької зброї та гранатомета. А вже у березні 2022 р. В’ячеслав перевозив особовий склад, доставляв на позиції життєво необхідні медикаменти та протитанкові комплекси NLAW. Саме за його участі знищили ворожу танкову колону та переправу поблизу села Піски на Миколаївщині, а також наземну колону противника біля села Пришиб.
Пам’яті професора Сергія Михайловича Куделка
Пам’яті професора Сергія Михайловича Куделка
15 вересня мало б виповнитися 75 років від дня народження українського історика, директора Центру краєзнавства ім. П.Т. Тронька ХНУ ім. В.Н. Каразіна, почесного громадянина Харкова (2016), заслуженого викладача Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна професора Сергія Михайловича Куделка (1951–2026). Автор понад 400 наукових, науково-популярних та методичних праць, значну частину свого життя він присвятив Каразінському університету та організації краєзнавчого руху на Харківщині. Сергій Михайлович був людиною, яка глибоко знала, любила й популяризувала історію.
Сергій Куделко народився 15 вересня 1951 р. в Москві. У 1974 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету ім. О.М. Горького (нині Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна). Звідтоді працював в університеті викладачем, доцентом історичного факультету, професором кафедри історіографії, джерелознавства та археології. Наукові напрями його роботи — історіографія, теорія і методи історичних досліджень, музеєзнавство, історичне краєзнавство. Студентам Харківського університету та інших українських вишів професор викладав загальні курси з новітньої історії країн Європи та Америки, вітчизняної історії, спецкурси «Допоміжні історичні дисципліни», «Історична психологія», «Методи джерелознавчого аналізу», «Методика краєзнавчої та музейної роботи в школі», «Історична демографія», «Історична термінологія», «Історична антропологія» та ін.
Багато сил, уваги Сергій Михайлович присвятив розвитку краєзнавства, збереженню історичної пам’яті, дослідженню історії Харкова та Слобожанщини. Професор С.М. Куделко тривалий час очолював Харківську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України. Обирався членом правління Спілки, активно долучався до організації та популяризації краєзнавчих досліджень.