Після закінчення інституту у 1953 р. Анатолій Базилевич переїхав до Києва. Невдовзі він одружився з випускницею філологічного факультету Київського університету Іриною Федькіною. Подружжя мало сина Олексія та доньку Олену. Анатолія Дмитровича прийняли до Спілки художників (1956). Сім’я тривалий час мешкала в будинку художників по вулиці академіка Філатова, де знаходилась його творча майстерня.

А. Базилевич активно співпрацював з видавництвами «Веселка», «Молодь», «Дніпро», «Радянська школа», «Радянський письменник», «Мистецтво», журналом «Перець», а також естампним цехом Комбінату монументально–декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки». Працював у галузі книжкової ілюстрації, плаката, станкової графіки та карикатури. Брав участь у художніх виставках. У Києві в 1961 р. та 1996 р. відбулись його персональні виставки. У 1969 р. митцю було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР» за ілюстрування «Енеїди» І. Котляревського. Анатолій Базилевич отримав звання «Народний художник України» у 1993 р.

Найвідомішим і найбільш успішним книжковим проєктом у спадщині митця є прекрасні ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського. Подарункове видання до 200–річчя класика української літератури було надруковане 1968 р. видавництвом «Дніпро». З усіх видань — вперше повний варіант книги Котляревського був опублікований ще 1842 р. у Харкові — саме це видання вважається найбільш вдалим. Книга перевидавалась 17 разів і донині користується заслуженим попитом українців.

Нагадаємо, «Енеїда» Івана Котляревського — це перша масштабна поема, яка ознаменувала народження нової української літератури. Написаний живою народною українською мовою, твір є адаптацією однойменної поеми давньоримського класика Вергілія. За класичним сюжетом, троянський ватажок Еней разом із військом вирушає на пошуки нових земель, щоб заснувати нову імперію після зруйнування Трої. У поемі І. Котляревського розгортаються подібні події з новим національним змістом. Під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу — українське панство. Усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після руйнування української «Трої» — Запорізької Січі. За допомогою гумору, сатири та бурлеску, Котляревський висміяв суспільні вади: паразитичне життя панів, бюрократію чиновників, пияцтво, обжерливість та чвари. Водночас поема пронизана патріотизмом, любов’ю до України та ностальгією за часами козаччини.

Цей епічний твір заклав фундамент для українського національного відродження. Легалізував українську розмовну мову в літературі. Ілюстрації, виконані А. Базилевичем, допомогли художніми засобами донести до читачів образи героїв поеми. Зображені художником козаки — мужні, завзяті, жертовні воїни, лицарі готові до останнього подиху боронити свою державу та свободу. Протягом 10 років А. Базилевич відшукував прототипи героїв. Надихався стародавніми предметами побуту, козацького одягу. Подіями з «Історії запорізьких козаків», описаними Дмитром Яворницьким.

За зовнішньою простотою картин прихована колосальна праця митця. Працюючи над ілюстраціями, Базилевич створив понад 130 малюнків і безліч ескізів. Виконані за всіма художніми канонами, робочі ескізи відслоняють завісу від копіткої повсякденної роботи автора. Матеріалізувавши творчі задуми, художнику вдалося відтворити справжній український дух в унікальних образах живих, динамічних героїв, які іскріють життям та гумором. Історію роботи митця над виданням оповідає книга «Енеїда Базилевича» (2017).

Друзі, знайомі завжди заставали Анатолія Дмитровича в роботі. За свою творчу кар’єру А. Базилевич проілюстрував майже всю національну літературу. Твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Григорія Квітки–Основ’яненка, Миколи Гоголя, Євгена Гребінки, Івана Франка, Івана Нечуя–Левицького, Марка Вовчка, Леся Мартовича, Степана Руданського, Михайла Кропивницького, Анатолія Свидницького, Остапа Вишні, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Василя Симоненка. Майстер також брав участь в ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря» (1964) та «Малого Кобзаря» (1969). Усі роботи художника з візуалізації класичних творів ставали помітним явищем в українській книжковій графіці. Художні критики та глядачі відзначали лаконізм художньої форми митця, віртуозність малюнка в поєднанні з глибоким проникненням у літературний зміст твору, присутність суто українського відчуття гумору та сатири. Художник умів створювати образи, які легко запам’ятовувались. Його персонажі завжди живі, емоційні та сповнені народного колориту.

Всього ж художник створив ілюстрації до літературних творів понад тридцяти авторів. Його вважають одним із найкращих ілюстраторів дитячої книжки в Україні. А. Базилевич проілюстрував «Угорські казки», «Казки народів світу», казки Ганса Крістіана Андерсена, «Кіт у чоботях» Шарля Перро, «Гензель і Гретель» братів Грімм. Сатиричний роман «Пригоди бравого вояки Швейка» Ярослава Гашека.

Творчим здобутком митця на ниві традиційного культурного надбання були його пісенні акварелі, що увійшли до комплекту з 16 листівок «Українські народні пісні». Створені А. Базилевичем картини ілюстрували тексти пісень, занотованих великим українським композитором Миколою Віталійовичем Лисенком і надрукованих на звороті. Незважаючи на антинаціональні вимоги прискіпливої радянської цензури, художнику вдалося зберегти поєднання жовто–синіх кольорів національної ідентичності — візуального коду, що символізує цінності та дух нації. «Українські народні пісні» були надруковані в 1966 р. у Києві накладом 30 тисяч екземплярів. Що продовжило традицію популяризації історичного малярства, започатковану видатним майстром Амвросієм Ждахою, якому належать дві подібні серії карток–репродукцій, опублікованих на замовлення видавництва «Час» у 1911–1912 рр.

Помер митець 30 червня 2005 р., похований у Києві на Байковому кладовищі. А. Базилевич і донині залишається одним з найулюбленіших графіків, шанованих українськими глядачами. У 2017 р. в Національному художньому музеї з успіхом відбулась велика виставка «Проєкт Енеїда». У Мистецькому Арсеналі — «Енеїда Базилевича», яку в 2020 р. також показали у Львові.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Анатолій Дмитрович Базилевич (1926–2005).
2. Обкладинка книги І. Котляревського «Енеїда» (1968), проілюстрованої А. Базилевичем.

3, 5. На ілюстраціях А. Базилевича українські козаки постають незламною силою, сповненою патріотичного духу, мрії про відновлення своєї державності.

4. Неповторна індивідуальність українського народу схоплена у веселих, життєрадісних образах, створених А. Базилевичем.
5. Анатолій Базилевич переглядає ілюстрації до «Енеїди». Джерело: https://surl.lt/bxykws
6. А. Базилевич «А вже весна». Комплект поштових листівок «Українські народні пісні». 1966 р.

А вже Весна, а вже Красна:

Із Стріх Вода капле.

Молодому Козакові

Мандрівочка пахне.

Помандрував Козаченько

У Чистеє Поле.

За ним іде Дівчинонька:

"Вернися, Соколе!"

"Не вернуся – забарюся,

Гордуєш ти мною

Буде ж твоє гордування

Все перед тобою".

Помандрував Козаченько

З Лубен до Прилуки.

Ой плакала Дівчинонька,

Здіймаючи руки.

8. А. Базилевич «Ой наступає та чорна хмара». Комплект поштових листівок «Українські народні пісні». 1966 р.
9. А. Базилевич «Подолянка». Комплект поштових листівок «Українські народні пісні». 1966 р.
10. А. Базилевич «Про Байду». Комплект поштових листівок «Українські народні пісні». 1966 р.