09 липня

Життя і творчість Алли Коссовської-Давиденко

09072026.jpg

Життя і творчість Алли Коссовської-Давиденко

Виповнилося 120 років від дня народження української письменниці, громадсько–культурної діячки у США Алли Юліївни Коссовської–Давиденко (1906–1996). Життя й творчість письменниці безпосередньо пов’язані з Слобожанщиною.

Алла Коссовська народилася 8 липня 1906 р. в Криму, у м. Севастополі Таврійської губернії в родині зрусифікованого поляка та українки з Херсонщини. Батько, старшина царської армії Юлій Коссовський, їздив разом з сім’єю військовими містечкам за призначенням служби. На початку Першої світової війни родина переїхала до м. Миколаєва Херсонської губ, де проживала рідна сестра батька. У миколаївській гімназії до 1917 р. Алла встигла здобути лише початкову освіту. Після революції продовжила навчання на робфаці (робітничому факультеті), що давав середню освіту. Після смерті батьків виїхала до сестри в Київ і там заробляла, виконуючи різні роботи.

В 1925 р. Алла Коссовська з родиною сестри переїхала до Харкова, де влаштувалась на канцелярську працю. Українську мову вивчала на курсах українознавства, які за умов українізації відкривались у столичному місті при всіх державних установах. Там познайомилась, а в 1928 р. одружилась з уродженцем Харківщини, студентом мовно–літературного факультету Інституту народної освіти, викладачем курсів В’ячеславом Давиденком. Від чоловіка Алла Юліївна отримала другу частину прізвища, за яким стала відома як Коссовська–Давиденко. Чоловік, здобувши освіту, працював літературним редактором центральних державних видавництв, у тому числі «Української радянської енциклопедії». У 1934 р. подружжя переїхало до нової столиці радянської України — Києва, де проживало до початку радянсько–німецької війни.

 

До Харкова Алла з чоловіком повернулись у 1941 р. Родинні зв’язки допомогли В. Давиденко влаштувався за першою спеціальністю агролісомеліоратором у земську управу в м. Краснограді (нині Берестин), а потім працював директором сільськогосподарської школи в с. Сахновщині. У 1943 р. подружжя переїхало до м. Перемишля, де Алла працювала в місцевому театрі.

Після завершення Другої світової війни Давиденки опинилися у Нижній Саксонії у м. Гайденау, де був створений табір для біженців на близько 7000 українців. У таборі організували дитсадок, народну школу, гімназію, технічно–ремісничу і музичну школи, народний університет, бібліотеку і сім фахових курсів; діяли драматичний гурток, хор, оркестр, балет, кооператив, громадські організації, у діяльності яких брала участь Алла. Виходили тижневики «Луна» (у 1946–1947 рр. «Наша пошта»), працювало видавництво «Заграва», яке друкувало твори українських письменників та шкільні підручники для українських шкіл Німеччини, з редакціями яких співпрацював В’ячеслав. Після поневірянь Європою, у 1951 р. подружжя оселилось в Америці.

Аллу Коссовську завжди вабила література. Складати вірші вона почала в дитинстві, а друкуватись в дитячих журналах вдалося вже у Харкові. Публікації її прози, віршів окремими книжками у США припали на 1960–1970 рр. Дописи авторки були добре відомі читачам дитячого журналу Спілки української молоді «Крила», «Веселки», «Віснику» Організації оборони чотирьох свобід України, «Національної Трибуни», газети «Свобода».

В 1964 р. вийшла п’єса Алли Коссовської «Ніч під Андрія». У 1967 р. опублікована повість «Гірський Вовк». Знайомлячи на сторінках «Свободи» з книгою письменниці «Двісті перший» (1972), відомий красномовними оцінками літературознавець Лука Луців запевняв читачів, що якби в середовищі української діаспори проводилося опитування «твори якого автора найбільше подобаються читачам», єдиною відповіддю була би — Алла Коссовська! Бо письменниця «оповідає про те, що діється, а не «філософує» над проблемами життя».

Асоціацією Діячів Української Культури у Нью–Йорку, в діяльності якої Алла брала активну участь, була видана збірка віршів «Бабине Літо» (1966), а в 1971 р. — друга книжечка поезій «Паморозь». У 1977 р. письменниця опублікувала надзвичайно цікаву збірку «Ціна душі». Кілька віршів Алли Коссовської покладені на музику композиторами Василем Шутем, Ярополком Ласовським та іншими.

У поезіях талант авторки постає емоційно чутливо та щиро. Її вірші, і проза також — це цілком відверті думки, враження, занотовані у блокнот. Заразом читач може відчувати й розуміти, яка титанічна робота з вдосконалення строф ховалася за короткими фразами творів.

Теми її поезії були присвячені Україні та українцям. Це спогади, роздуми, невідправлені листи на Батьківщину. У яких вона зверталась до історичної ретроспективи («Крутянам» (1965), «Два колоски» (1963), «Пісня» (1963)). Вірила у відродження Української державності («Різдвяна візія» (1958)). На далекій відстані Алла Коссовська відчувала себе тією частиною суспільства, яку називали шестидесятниками (посвяти Аллі Горській, Ліні Костенко («Хотіла б я мати доню, подібну до тебе!»).

Творче подружжя Давиденків завжди об’єднували взаємна симпатія та спільність інтересів. У 1978 р., коли Коссовська–Давиденко втратила чоловіка, вона зважилась на підготовку збірки «На різні теми» (1985) його публікацій різних років у газеті «Свобода». Померла письменниця 18 лютого 1996 р. у Філадельфії. Похована, як і її чоловік, на єдиному українському пантеоні у Сполучених Штатах св. Андрія в Саут–Баунд–Бруку штату Нью–Джерсі.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Володимир Ласовський. Портрет Алли Коссовської–Давиденко у книзі «Бабине літо» (1966).
  2. Обкладинка книги А. Коссовської–Давиденко «Бабине літо» (1966), виконана живописцем, мистецтвознавцем, педагогом Володимиром Ласовським.
  3. У таборі Гайденау Алла Коссовська–Давиденко працювала вихователькою дитячого садочку. Фото зі збірки «На різні теми» (1985).
  4. В’ячеслав Давиденко у таборі Гайденау (1945).
  5. Обкладинка збірки А. Коссовської «Ціна душі» (1977), художник Богдан Титла.

Read 0 times
Rate this item
(0 votes)
Шаблоны для сайта