20 січня

До 104-ої річниці проголошення Акту Соборності України

Від сивої давнини до Передвступного договору. До 104-ої річниці проголошення Акту Соборності України

Соборність є однією з наріжних ідей української державності, яка бере початок від об’єднання давньоруських земель навколо Київського князівства. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Роман Мстиславович, Данило Галицький, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик протягом віків, за непростих історичних обставин втілювали у життя ідею соборності. У часи поділу українських земель між сусідніми державами, українці вірили у територіальну єдність, національне об’єднання. Історія зберегла чимало прикладів героїчних подвигів, здійснення яких наблизило заснування соборної держави.

 

Криза і занепад внаслідок Першої світової війни Російської та Австро-Угорської імперій викликали революційні зміни на українських землях, підхоплені потужною хвилею національно-визвольного руху. Створення Української Центральної Ради, яка IV Універсалом 22 січня 1918 року проголосила самостійність Української Народної Республіки (УНР), прискорила революційні процеси на західноукраїнських етнічних землях. Результатом національного самовизначення було створення восени 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). На часі став процес об’єднання територій в одну Українську Народну Республіку. Після нетривалих консультацій, представники УНР і ЗУНР зустрілись 1 грудня 1918 року для укладання «Передвступного договору».

На залізничній станції Фастів у штабному вагоні Головного Отамана УНР Симона Петлюри був підписаний документ про злуку між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою в одну соборну державу. Від Директорії УНР документ підписали Володимир Винниченко, Опанас Андрієвський, Федір Швець, Симон Петлюра. Від делегації Ради Державних Секретарів ЗУНР Лонгин Цегельський, Дмитро Левицький.

Передвступний договір,
заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові
між  Українською  Народньою  Республікою й
Західно-Українською Народньою  Республікою
про маючу наступити злуку обох українських
держав в одну державну одиницю

 

1. Західно-Українська    Народня   Республіка   заявляє   цим
непохитний намір злитись у найкоротшім часі в одну велику  державу
з  Українською  Народньою Республікою – значить заявляє свій намір
перестати істнувати як окрема держава,  а натомісць увійти з усією
територією й населенням,  як складова частина державної цілости, в
Українську Народню Республіку. 2. Українська  Народня  Республіка  заявляє  цим  рівнож свій
непохітний намір злитись у  найкоротшім  часі  в  одну  державу  з
Західно-Українського  Народньою Республікою - значить заявляє свій
намір  прийняти  всю  територію  й  населення  Західно-Української
Народньої  Республіки,  як  складову частину державної цілости,  в
Українську Народню Республіку. 3. Правительства  обох Республік уважають зв'язаними повищими
заявами,  то  значить:  уважають  себе  посполу  зобов'язаними  цю
державну  злуку  можливо  в найкоротшім часі перевести в діло так,
щоби в можливо найкоротшім часі обі держави утворили справді  одну
неподільну державну одиницю. 4. Західно-Українська  Народня   Республіка   з   огляду   на
витворені історичними обставинами,  окремими правними інституціями
та культурними й соціальними ріжницями окремішності життя на своїй
території   й   її   населення,  як  будучій  частині  неподільної
Української Народньої Республіки,  дістає територіяльну автономію,
которої  межі  означить  у хвилі реалізації злуки обох Республік в
одну державну цілість окрема спільна  комісія  за  ратифікацію  її
рішень     компетентними    законодатними    й  правительственними
державними органами обох Республік,  Тоді також установлені будуть
детальні условини злуки обох держав. 5. Договір цей,  списаний у двох примірниках, як двох окремих
оригіналах,  призначених  по одному для правительств кожної з обох
держав,  може бути опублікований за згодою обох правительств, т.є.
Директорії  Української  Народньої  Республіки  й  Ради  Державних
Секретарів Західно-Української Народньої Республіки. Директорія Української Народньої Республіки: В. Винниченко, П.Андрієвський, Ф. Швець

Отаман Укр[аїнських] Респ[убліканських] військ С. Петлюра

Повновласники Ради Державних Секретарів
 Західно-Української Народньої Республіки: д-р Льонгін Цегельський, д-р Дмитро Левицький

Фото :

  1. М. Дячишин. Загальна карта України, 1918 рік
  2. IV Універсал Української Центральної Ради Інтернет-ресурс

3-4 Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою 13 листопада 1918 року Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. 3505, оп. 1, спр. 35, арк. 169–169 зв.

5.Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР на території залізничної станції Фастів-1. Фото І. В. Шуйського

6.Інтер’єр експозиції. LB.ua

7.Банер Музею-вагону злуки УНР та ЗУНР http://muzej-vagon.io.ua

Read 37 times
Rate this item
(0 votes)
Шаблоны для сайта