Конституційний процес 1990-х років в Україні нерозривно поєднаний з відновленням української державності. Створення Конституції розпочалося з проголошення Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року і активізувалося через незворотні політичні процеси розпаду СРСР. Після урочистого прийняття 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України та його затвердження на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, Україна була визнана суверенною державою та повноцінним суб’єктом міжнародних відносин більшістю країн світу. Нагально постала потреба в конституційному закріпленні основ суспільного і державного ладу, прав і свобод людини і громадянина, порядку організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Творення національного законодавства вимагало ухвалення Основного закону. Однак антагонізми у політичному житті істотно впливали на конституційний процес. 1992–1995 роки в Україні позначені достроковими президентськими і парламентськими виборами, роботою двох складів Конституційної комісії. Черговою віхою протистояння між Президентом України та Верховною Радою стало укладення політико–правової угоди — Конституційного договору від 8 червня 1995 року про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.

Підписання цього документу було продиктоване політичним протистоянням Президента Леоніда Кучми та Верховної Ради в особі її Голови Олександра Мороза. Президент прагнув створити сильну виконавчу владу, здатну ефективно працювати в умовах наростаючої економічної кризи. Верховна Рада, лякаючи загрозою диктатури, фактично прагнула зберегти свої повноваження, в тому числі і право втручатися у вирішення конкретних економічних питань, безпосередньо керувати територіями. Все це серйозно ускладнювало вирішення першочергових проблем життя держави. Дія Конституційного договору завершилась лише з прийняттям нової Конституції України 28 червня 1996 року.

Процедура розгляду проєкту Конституції України тривала у стінах парламенту майже добу, а 14 годин перед остаточним голосуванням депутати не залишали сесійну залу навіть на перерву. Питання, які викликали найбільші дискусії — державні символи, автономія Криму. Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська стала єдиною державною мовою, утім Конституція гарантувала вільний розвиток та використання російської й інших мов національних меншин.

О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го країна отримала Конституцію — першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. В пам’ять про цю доленосну подію в Україні щорічно відзначається державне свято — День Конституції України.

Виклики сьогодення змушують українців захистити Україну від збройного агресора. «Ми не маємо іншого вибору, аніж захищати свій вибір. Наш обов’язок — захищати наші права. Права, гарантовані Конституцією», вважає Президент України Володимир Зеленський.