МАГАТЕ і його керівництво, яке прагне сприяти мирному використанню ядерної енергії та перешкоджати її використанню в будь-яких військових цілях, уважно стежить за подіями навколо станції. Але не має важелів реального впливу на росіян, які там перебувають.

Здавалося, вибух на Чорнобильській АЕС 1986 р. спонукав людей до переоцінки відносин з природою і завжди нагадуватиме світові про небезпеку. Але ця істина не стосується ядерного шантажу терористів. Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, коментуючи атаку дронами, заявив: «Держава-агресор вкотре наражає на небезпеку ядерний об’єкт, цивільне населення та навколишнє середовище всієї Європи. Російські удари, зокрема, імітаційні, по території української атомної станції, як і розміщення там військ та озброєння, мінування об’єктів ЗАЕС давно вже є відомою та постійною злочинною практикою окупантів».

Зухвале, зневажливе ставлення до ядерних об’єктів може будь-коли потягнути непоправні наслідки. Допоки заручниками цієї ситуації залишається весь світ.

Підготував доктор філософії в галузі історії Ігор Шуйський за матеріалами Українського інституту національної пам’яті, публікацій з відкритих джерел

Фото:

1. 1. 26 квітня1986р. о 01:23:47 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплові вибухи, які цілком зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, на даху почалася пожежа. Залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. Внаслідок аварії стався викид радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90. Від горіння запасів графіту тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому зруйнованого реактора продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. На фото вид зруйнованого енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС ім. В.І. Леніна. Київська обл., 1986 р. Автор зйомки В. Репік. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного.
2. 2. До 30-кілометрової зони прибули фахівці, військові резервісти. Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав найбільш допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Основна частина робіт виконана в 1986–1987 рокахза участі приблизно 240000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600000 осіб. Десятки тисяч ліквідаторів померли через хвороби, отримані в наслідку отримання доз опромінення в зоні ЧАЕС.

У перші дні основні зусилля спрямували на зниження радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора і запобігання ще серйознішим наслідкам. Воду з приміщень відкачали. Також були вжиті заходи, щоб запобігти проникненню розплавленої речовини в ґрунт під реактором.

Почалися роботи з очищення території й прикриття зруйнованого реактора. Оскільки було вирішено запустити 1-й, 2-й і 3-й блок станції, радіоактивні уламки, розкидані територією АЕС і на даху машинного залу, були прибрані всередину саркофага або забетоновані. У приміщеннях перших трьох енергоблоків проводилася дезактивація. На фото дезактивація гелікоптером території енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС ім. В.І. Леніна. Київська обл., 1986 р. Автор зйомки В. Зуфаров. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного.

3. Начальник зміни реакторного цеху №1 Чорнобильської АЕС ім. В.І. Леніна В. Гладенко проводить радіаційний контроль поверхні реактора. Київська обл., 1986 р. Автор зйомки В. Зуфаров.ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного.
4. Радянська влада намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. Копія розсекреченого листа директора ЧАЕС В.П.Брюханова з повідомленням «Про аварію на Чорнобильській АЕС ім. В.І.Леніна». 26 квітня 1986 р. Державний архів Київської області, ф. П-5, оп. 113. спр. 293, арк. 48.
5. За оцінками масштабів радіоактивного забруднення, 26–28 квітня проводилась евакуація мешканців м. Прип’ять. Евакуйовано більше 44,5 тисяч осіб. У місті залишилося близько 5000 осіб. Копія розсекреченого повідомлення міністра внутрішніх справ УРСР І. Гладуша до ЦК КПУ про евакуацію населення із зони аварії на Чорнобильській АЕС. 28 квітня 1986 р.ЦДАГО України, ф. 1, оп. 25, спр. 2996, арк. 6.
6. У 1991 році в Харківській області проживало 34,5 тисяч громадян, які постраждали внаслідок катастрофи, 19,5 тисяч з них – учасники ліквідації аварії. Вшанування пам’яті ліквідаторів Чорнобильської катастрофибіля пам’ятного знаку чорнобильцям в Молодіжному парку. Харків’яни принесли до меморіалу квіти, свчки та паперових журавлів. Суспільне Харків, 26 квітня 2021 р.
7. Чорнобильськаатомна електростанція. Суспільне, 2022 р.
8. Запорізькаатомна електростанція. Фото з відкритих джерел, 2024 р.