Імена наших сучасників, оборонців, які віддали життя за Україну — Георгія Тарасенка, Дмитра Коцюбайла, Владислави Черних, Олега Громадського, Олександра Чабана, Валерія Дейнека, Олега Адамовського, Сергія Пономаренка, Юрія Савчина — увічнені у назвах вулиць і скверів м. Харкова. Цього року на мапі міста з’явились вулиці 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, які продовжують успішно боронити рідну землю.

Подвиги героїв служитимуть взірцем прийдешнім поколінням. Долям звитяжців присвячені публікації, документальні та художніх твори, теле і радіо сюжети, кіносценарії. Найважливіше, щоб у вирі подій, титанічної трансформації свідомості українців, у повсякчас напруженому житті самої держави закарбувати подвиги всіх, хто докладає зусиль і досягає успіхів на шляху здобуття Перемоги у цій війні.

Війна кристалізує та гартує український народ. Вже під час російсько-української війни Україна реформувала і модернізувала Збройні сили за найновішими стандартами. Звитягою, винахідливістю та самовідданістю військовики досягли найвищого рівню довіри українців. Цілком заслужено нашу армію, яка протягом 10 років удосконалювала бойовий досвід, сьогодні визнають однією з найбоєздатніших у Європі.

День захисників і захисниць — можливість подякувати за мужність і наснагу, побажати Перемоги у війні кожному і кожній, хто у складі підрозділів Сил оборони стоїть на захисті свободи і незалежності України.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України за тематичними інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам’яті.

Фото і коментарі:

1. День захисників і захисниць України. Ілюстративне фото
2. Помітною віхою відродження військово-козацьких традицій відзначена доба Української революції 1917—1921 рр. У Харкові, за даними на 1918 р., перебувало близько 12 тисяч офіцерів, відданих Україні. Потужними виявилися проукраїнські настрої у середовищі вояків колишнього 28-го запасного піхотного полку російської імператорської армії. Завдяки чому в м. Харкові був закладений, у м. Полтаві сформований «Гайдамацький кіш Слобідської України». На фото: військовий отаман Симон Петлюра між провідників кошу. Вікіпедія
3. Дмитро Іванович Коцюбайло, позивний «Да Вінчі» (1995—2023) український доброволець, Герой України, лейтенант (посмертно), командир батальйону «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України. Вікіпедія
4. Владислава Валентинівна Черних, позивний «Аїда» (1994—2022) військова медикиня і оператор підрозділу БПЛА добровольчого формування територіальної громади «Хартія». Вікіпедія
5. Бійці 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» на Харківському напрямку. По центру — письменник, громадський діяч, боєць підрозділу Сергій Жадан. Вересень 2024 р.
6. Пам’ятна монета «День захисника України», якою в 2015 р. започаткована серія монет «Збройні Сили України». Вікіпедія
7. Пам’ятний блок поштових марок «92-га окрема механізована бригада ім. Кошового отамана Івана Сірка». Серія «Бригади Збройних Сил України», 2022 р. Вікіпедія