Print this page
24 листопада

До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. в Україні

До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. в Україні

Голодомор в Україні 1932–1933 рр. був спланованою акцією, спрямованою на упокорення духу українців, знищення селянства з метою покарання населення за спротив 1920-х — початку 1930-х рр. і попередження актів непокори. Про це свідчить аналіз офіційних рішень, прийнятих на рівні законів керівництвом радянської держави.


1 9 3 2   р і к

Липень
ЦК ВКП(б) і РНК СРСР нав’язують Україні завідомо нереальні до виконання плани із хлібозаготівель.

7 серпня
Ухвалюється постанова ВЦВК і РНК СРСР про «охорону соціалістичної власності», або «закон про п’ять колосків».

 

Жовтень
В Україну направляється спеціальна комісія із хлібозаготівель на чолі із керівником уряду СРСР Молотовим. Її завдання – посилення репресій і збільшення вилучення зерна в українських селян.

Листопад
Організовуються загони для пошуку і конфіскації зерна, інших продуктів, худоби  у приватних господарствах. До кампанії залучається весь особовий склад міліції, органів держбезпеки та місцеві члени комуністичної партії і комсомолу.

Листопад
Вводиться режим «чорних дошок». Занесення населеного пункту чи району на «чорну дошку» вело до їх повної блокади, проведення спеціальних репресивних заходів, а значить – до повного знищення його мешканців.

Листопад
Запроваджуються натуральні штрафи. В господарствах, що «заборгували» за нереальними планами, конфісковують усе продовольство і худобу.

Кінець листопада
Органи ДПУ УСРР і міліції розробляють спеціальну таємну операцію зі знешкодження всіх, хто міг би чинити опір повному вилученню хліба. Операція охоплювала 243 райони України. 

Грудень
В Україну направляють Л. Кагановича і П. Постишева для посилення хлібозаготівель. Влада переходить до повного вилучення харчів у українських селян.

Грудень
Кремль звинувачує українців у саботажі хлібозаготівель та підготовці повстання.

14 грудня
ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалюють таємну постанову «Про хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі і в Західній області». Вона передбачала ліквідацію українських шкіл на Кубані і масове переслідування української інтелігенції.

Кінець грудня
Із сіл, які не виконали плани хлібозаготівель вивозять усі наявні зернові запаси, навіть посівний матеріал.

1 9 3 3  р і к

1 січня
Спеціальною постановою ЦК ВКП(б) про застосування найжорстокіших репресій до тих, хто не здасть хліба, українцям був оголошений ультиматум.

Січень
Відбуваються масові обшуки в селянських господарствах, під час яких селяни були позбавлені останніх залишків їжі. Їх приречено на голодну смерть.

22 січня
Директивою Сталіна заборонено виїзд селян з території УСРР і Кубані в інші місцевості Радянського Союзу. Тільки за перші півтора місяці дії цієї директиви затримали майже 220 тисяч селян.  І з них понад 186 тисяч силоміць повернули в села, де вони були приречені на голодну смерть.

24 січня
Сталін призначає фактичним керівником УСРР на посаді другого секретаря ЦК КП(б)У Постишева. Той розпочав масштабну кампанію «очищення» від “петлюрівців” і «українських націоналістів». Вона стала складовою плану геноциду української нації. Тогочасний розмах політичних репресій в Україні порівняний з Великим терором 1937–1938 років. За офіційними даними, в Україні у 1933 році арештували більше людей, ніж у 1938-му.

Лютий
Українським областям починають виділяти допомогу – вибіркову і недостатню. Вона була спрямована не на подолання голоду і порятунок українців, а на забезпечення виробничих потреб у ході посівних і збиральних кампаній. Адже знесилені і старі люди, а також селяни-одноосібники не отримували допомоги. Смертність серед українських селян невпинно зростала.

16 лютого
Для недопущення поширення інформації про голод в УСРР спеціальною директивою заборонили будь-яким організаціям, крім ДПУ, фіксувати випадки опухання і смерті на ґрунті голоду.
Червень

Смертність від голоду в Україні досягла апогею. За оцінками демографів, того місяця померли від 800 тисяч до понад 1 мільйона осіб.

Серпень
Прийнято рішення про створення Всесоюзного переселенського комітету та переселення у вимерлі з голоду села України колгоспників із російських областей і Білорусі. До кінця 1933 року переселили понад 100 тисяч осіб.

Підготував за інформаційно-методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті Ігор Шуйський, доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України.

Фото і коментарі:
1. Опублікований текст постанови ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності». 7 серпня 1932 р.

2. Провідники волі Кремля, організатори Голодомору в Україні В. Балицький, С. Косіор, П. Постишев. Газета «Вісті ВУЦВК», 1933 р.

3. «Буксирна бригада» вихолощує селянське господарство. Історичний календар. Інтернет-ресурс

 

Read 206 times
Rate this item
(0 votes)