Харківський художник Василь Єрмилов: сто років в українському мистецькому авангарді.

Василь Єрмилов — визначна постать українського і світового мистецтва. Художник авангардист, конструктивіст, усе творче життя експериментував, знаходячи нові художні форми та закладаючи сучасні напрямки живопису. І хоча В.Д. Єрмилову виповнилося вже 130 років, його спадщина вважається актуальною, а ім’я, знайоме більшості харків’ян, славно відоме у світі.

Василь Єрмилов народився 21 березня 1894 р. у Харкові. Навчався у зачинателя українського символізму, одного з фундаторів художньої школи в Харкові та найвідомішого представників українського і чеського модерну Ладіслава Тракала. Майстер показав учню не тільки основи професійних знань, а допоміг розвинути вільне бачення і трактування всесвіту, прагнення до експериментів.

Здобуваючи художню освіту майстра декоративного живопису в Харківській художньо–ремісничій школі (1905–1909), потім у Харківському художньому училищі, приватних студіях, В. Єрмилов співпрацював з харківським архітектором, автором проєкту будинку художнього училища Костянтином Жуковим, якому допоміг з підготовкою ескізів майолікових пано і розписом самого фасаду. У той же час познайомився з такими помітними фігурами тогочасного мистецтва, як Володимиром Татліним, Володимиром Маяковським, Велемиром Хлєбниковим, вплив яких закарбувався на творчості самого Єрмилова.

Шукаючи основу власної творчості, він пройшов через низку стилів авангарду — кубізм, футуризм, супрематизм і став співзасновником нового мистецького напрямку — конструктивізму. Митець сприймав художників як виробників і називав себе конструктором. Своїм завданням вважав проникнення в побутову сферу життя нової людини та конструювання її функціональної дійсності. Він розробляв і створював ескізи оформлення пакувань і обкладинок, торговельних і фабричних марок. Займався художньою обробкою шрифтів, створюючи новий. Працюючи в непрості часи, коли на мистецькій роботі неможливо було зосередитися, не подбавши про мінімальний заробіток, В. Єрмилов часто змінював місця роботи. Навіть був відповідальним художником зі святкового оздоблення Харкова до травневих революційних свят. Врешті–решт вимушена «непосидючість» допомогла йому здобути цінну практику. І завоювати ім’я та репутацію в мистецьких колах Харкова.

У 1920–1930–х рр. він співпрацював з українськими митцями, допомігши в оформленні книг Валер’яну Поліщуку, Саві Голованівському, підготувавши ескізи обкладинок журналів «Авангард», «Літстрой», «Колосся», «Нове мистецтво», «Культура і пропаганда».

З 1909 р. художник брав участь у виставках. Його персональні виставки відбулися в Харкові у 1963, 1969, 1994 рр. У 1922 р. роботу Василя Єрмилова — марку «У поміч голодуючим» — відмітили золотою медаллю на Міжнародній виставці графіки у Лейпцигу. Найвідомішими творами Василя Дмитровича є «Гітара» (1919), «Дама з віялом» (1919), «Кавун» (1920–ті), «Арлекін» (1923), «Після дощу» (1945), «Весна на Журавлівці» (1946), «Берег моря» (1947), «Осінь» (1961), «На річці» (1962), «Бузкові далі» (1962).

Вважається, що мистецтво авангардизму дуже складне і суперечливе, побудоване на пошуку нових художніх форм і особливому світобаченні. Василь Єрмилов винайшов свою творчу нішу. Його роботи цінуються і зберігаються у Музеї книги і друкарства України, Харківському художньому музеї, в колекціях музеїв США, Німеччини, Франції. Високо котируються на міжнародних аукціонах і на рівні перлин світової класики потрапляють до приватних збірок. У пам’ять про розроблений Єрмиловим–оформлювачем шрифт з особливими скосами в кутах літер, агенція Banda у 2018 р. зареєструвала подібний шрифт, назвавши його Ermilov Bold.

Відкритий у Харкові 22 березня 2012 року Центр сучасного мистецтва «Єрмилов–Центр», розташований в Національному університеті імені Василя Каразіна, в непростих сучасних умовах воєнного часу провів низку творчих заходів. Зокрема фотовиставки, присвячені подіям російсько–української війни — «Сміливі нести світло», «World Press Photo».

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Василь Єрмилов у художній майстерні. м. Харків, 1913 р. ЦДАМЛМ України, ф. 337, оп. 1, од. зб. 183, арк. 7.
2. Єрмилов В.Д. Ескіз оформлення пакування цигарок «Українка», 1925 р.
3. Видатні українські художники Василь Єрмилов (Vasyl Yermylov, 1894–1968), Олександр Хвостенко–Хвостов (Alexander Khvostenko–Khvostov, 1895–1967), Іван Падалка (Ivan Padalka, 1894–1937). Фото м. Харків, 1932 р. Енциклопедія Історії України.
4. Єрмилов В.Д. Ескіз обкладинки до журналу «Мистецькі матеріяли Авангарду». 1929, № 1. м. Харків.
5. 22 березня 2012 року в Харкові відкрився Центр сучасного мистецтва «Єрмилов–Центр», розташований в Національному університеті імені Василя Каразіна. Фото https://dozor.com.ua/billb/places/451/