За роки існування університет закінчили понад 130 тисяч осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і членами–кореспондентами Національної Академії наук України.

Наразі до складу університету входить 23 факультети та навчально–наукові інститути. Підготовка фахівців у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти. Щорічно студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30 % — медалісти, 10 % — призери третього і четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад. Всього ж навчається більше 20 тисяч здобувачів освіти.

У наукових дослідженнях та підготовці кадрів беруть участь 438 докторів наук, професорів, понад 1 274 кандидатів наук, доцентів. Серед працівників університету 30 академіків і членів–кореспондентів НАН України та галузевих академій.

Щорічно вчені університету публікують понад 60 підручників і 300 навчальних посібників, близько 90 монографій, понад 80 випусків «Вісника університету» та інших збірників наукових робіт, близько 5 000 наукових статей та тез доповідей, зокрема, понад 400 статей у провідних міжнародних наукових журналах. Щорічно університет організує понад 150 міжнародних та всеукраїнських наукових та науково–методичних конференцій.

В університеті з 1808 р. функціонує астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України. Ботанічний сад університету засновано в 1804 р. Він найстаріший в Україні, є державним заповідником, у якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко–географічних зон усього світу. Музей Природи університету заснований в 1807 р. і є одним із найстаріших вузівських музеїв світу. У 23 залах музею розміщено близько 250 тис. експонатів. При університеті діє Музей археології, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.

Указом Президента України у жовтні 1999 р. Харківському університетові надано статус «національного» і присвоєно ім’я його засновника — Василя Назаровича Каразіна.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями–партнерами у 25 країнах світу.

За результатами щорічного рейтингу кращих закладів вищої освіти світу QS World University Rankings, Каразінський університет кілька років поспіль займає перші місця серед українських університетів. Згідно QS World University Rankings 2022, заклад вищої освіти підтвердив свою першість в Україні та посів позицію 511–520 в глобальному масштабі.

Наприкінці лютого 2022 року навчальний процес ХНУ, як і всіх інших вишів України, перервала війна. Від нещадних обстрілів російських військ різною мірою постраждали майже всі корпуси університету. Найбільше ушкоджена будівля економічного факультету, яку практично вщент знищили російські ракети. Попри все Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна продовжує навчальний процес, а його співробітники та колишні випускники всіма силами наближають перемогу.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Головний вхід до Північного корпусу ХНУ ім. В.Н. Каразіна. У 2010 р., 17 листопада, біля входу відкрито пам’ятники історику Д. Багалію і математику О. Ляпунову (скульптори О. Рідний, Г. Іванова).
2. У 1905 р., 120 років тому, навпроти центрального входу до головного корпусу Харківського університету відкрито пам’ятник В.Н. Каразіну (1773–1842), українському вченому, винахіднику, громадському діячу, засновнику університету (скульптор І. Андреолетті, архітектор О. Бекетов).
3. Погруддя трьом лауреатам Нобелівської премії, наукова діяльність яких пов’язана з Харківським університетом — біологу Іллі Мечникову (1845–1916), фізику Леву Ландау (1908–1968), економіст Семену Кузнецу (1901–1985). Відкрито 2016 р. біля центрального входу в університет. Фото І.В. Шуйського, 2020 р.
4. Обкладинка видання Харківського університету «Огляду навчальних предметів на 1859–1860 академічний рік». Фонд ЦНБ ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
5. Герб ХНУ ім. В.Н. Каразіна. По центру емблеми лазурового кольору розташовано літеру «У» з «Української абетки» Георгія Нарбута, що символізує університет. Лаврова й дубова гілки обрамляють геральдичний щит. На срібній (білій) девізній стрічці розміщено девіз: «Cognoscere. Docere. Erudire», латиною: «Пізнавати. Навчати. Просвіщати». Гілка дубу символізує гідність і силу, лаврова гілка це мудрість, велич, слава. Увінчує герб напис «1804» — рік заснування університету.
6. Центральний корпус Харківського університету. Листівка, початок ХХ ст.
7. Зруйнований внаслідок варварської російської ракетної атаки корпус економічного факультету по вулиці Мироносицькій, березень 2022 р. Фото: https://ui.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/obstrel_2.03.2022-1.jpg