Цього дня у 2014 р. на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли заявити всьому світу про територіальну цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Водночас проросійські сили, зі свого боку, зібрали кілька сотень людей. Між учасниками сталися сутички, у результаті чого двоє людей загинуло й декілька десятків було поранено.
Протиправне, силове захоплення влади з подальшою анексією території Криму було частиною плану російської збройної агресії проти України. 27 лютого 2014 р. підрозділи спеціального призначення та десантних військ РФ захопили будівлі Ради міністрів і Верховної ради Автономної Республіки Крим, над якими підняли прапор РФ, а депутати Верховної ради Криму «ухвалили» рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Цей псевдоплебісцит відбувся 16 березня при великій кількості озброєних російських військовослужбовців.
Країна–агресор заперечувала окупацію півострова, називаючи це «відновленням історичної справедливості», яке нібито підтримувалось корінним населенням і відповідало його споконвічним прагненням. Наскільки «справедливим» був до кримськотатарського народу радянський режим, свідчать офіційно визнана геноцидом депортація кримських татар 18 травня 1944 р., політичні репресії на території радянського Криму і України.
Стираючи з пам’яті історію народу, радянська влада наступним практичним кроком перейменувала 1300 кримськотатарських назв сіл, районів, міст.
Нинішня анексія Криму актуалізувала боротьбу кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація систематично переслідує мешканців Криму за підтримку України, прояви української та кримськотатарської ідентичності, а також за будь–яку критику російської окупації та військової агресії. Ще у 2022 р. Росія внесла зміни до кримінального й адміністративного законодавства, запровадивши покарання за так звану «дискредитацію збройних сил РФ». Це стало додатковим інструментом для придушення активістів, журналістів і звичайних громадян.
Станом на 30 січня 2025 р. російська окупаційна адміністрація незаконно утримує 218 людей, серед яких 132 є представниками кримськотатарського народу, за звинуваченням у вигаданих злочинах, таких як тероризм, екстремізм і державна зрада. Все це частина ширшої репресивної кампанії Росії, спрямованої проти кримських татар і всіх, хто виступає проти окупації та намагається зберегти свою культурну та національну ідентичність.
Попри постійні утиски та репресії з боку російських окупантів, наші співгромадяни в тимчасово окупованому Криму щодня демонструють свою мужність та непокору. Вони не здаються, не втрачають віри у неминучу деокупацію півострова та залишаються вірними Україні.
Повернення Криму до України, відновлення територіальної цілісності та суверенітету є запорукою стійкого миру. Окупований Крим — це база для російської агресії, яка загрожує всьому світу, створює прецеденти для порушення міжнародного права, застосування сили. РФ перетворила окупований Крим на військову базу, а цивільне населення півострова використовує як живий щит та гарматне м’ясо, незаконно мобілізуючи українських громадян на війну. РФ використовує територію окупованого Криму для дистрибуції агресії, небезпеки та порушення міжнародного права. Крим використовується для військових і гібридних операцій РФ, що підвищує рівень безпекових глобальних ризиків.
Через окупацію Чорне й Азовське моря зараз заблоковані для світу, що становить загрозу для всього Азово–Чорноморського регіону. РФ перетворила Азовське море на своє внутрішнє озеро. Лише деокупація Кримського півострова посилить безпекову складову в Азово–Чорноморському регіоні.
Окупований Крим — це екологічна катастрофа, яка загрожує майбутнім поколінням. Екосистема Чорного та Азовського морів під час російської окупації зазнає втрат та становить загрозу для її різноманіття.
РФ системно руйнує та грабує культурну спадщину в Криму. Незаконні археологічні розкопки, знищення пам’яток культури (зокрема, Ханський палац у Бахчисараї), розміщення на них військових об’єктів та вивезення музейних колекцій — лише відомі публічно злочини РФ проти спадщини у Криму.
Україна відкрита до співпраці з міжнародними організаціями та країнами, які прагнуть допомогти звільнити Крим, підтримують нашу територіальну цілісність, готові сприяти відновленню півострова та підтримувати безпеку регіону. Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу анексії Криму Росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН.
Санкційний тиск міжнародної спільноти на РФ працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова. Санкції мають бути збережені та посилені, тому що вони мають відчутний довгостроковий ефект.
24 березня 2021 р. Президент України Володимир Зеленський затвердив Указом № 117/2021 стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Стратегія стала першим з 2014 р. та основоположним документом, який комплексно визначив напрямки політики України щодо звільнення окупованого Криму і подальшої його реінтеграції. Це був потужний сигнал нашим міжнародним партнерам напередодні запуску Кримської платформи, адже саме вона стала ключовим зовнішньополітичним інструментом із консолідації міжнародних зусиль для деокупації півострова.
Започаткована за ініціативою Президента В. Зеленського Кримська платформа об’єднує міжнародні зусилля, спрямовані на деокупацію Кримського півострова, подолання наслідків тимчасової окупації й захист прав та інтересів громадян України, зміцнення Європейської та глобальної безпеки. Кримська платформа постійно актуалізує ці теми на міжнародному порядку денному. Україна працює над розширенням кола її учасників, особливо з–поміж країн Африки, Азії та Латинської Америки.
Україна, відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, неухильно просуватиме завдання повного обміну, звільнення всіх українських громадян, які утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Криму: військовополонених, цивільних, примусово переміщених та депортованих осіб, включаючи дітей.
Крим залишається одним із стратегічних напрямків контрнаступу Збройних Сил України. Успішні дії в акваторії Чорного моря Військово–Морських Сил України, пошкодження транспортного мосту через Керченську протоку — тому підтвердження.
Боротьба кримськотатарського народу за підтримки України триває, і майбутня перемога, беззаперечно, створить передумови відновлення історичної справедливості.
Джерело: вебпортал Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим https://ppu.gov.ua/
Фото:
- Логотип до 11-ї річниці окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, 2025 р.
- 26 лютого День Кримського спротиву російській окупації.
3, 4. Початок окупації Криму і війни Росії проти України. Вебпортал Кримська Платформа https://crimea-platform.org/wp-content/uploads/2025/02/IMG_6931-1176x749.jpg
- 26 лютого День спротиву російській окупації Криму. Фото УІНП
