Захоплення Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій у перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, як показали подальші події, було одним з пріоритетних завдань кремля. Під російською окупацією ЧАЕС перебувала з 24 лютого по 31 березня 2022 р. Цим часом агресори розграбували та знищили новітню Центральну аналітичну лабораторію, пошкодили та вивезли вимірювальну, офісну техніку, телекомунікаційне обладнання підприємства, що негативно вплинуло на фіксацію результатів моніторингу ядерних матеріалів. Майже місяць силою утримували 64–х працівників станції. Чорнобильська АЕС та всі ядерні об’єкти залишилися без електропостачання. Отже, Росія піддавала загрозі весь світ, продовжуючи бойові дії у безпосередній близькості від небезпечних ядерних об’єктів. Лише завдяки професійності й сумлінності українських спеціалістів Європу вдалось врятувати від нової катастрофи. В Україні зареєстровано низку кримінальних проваджень за статтею «екоцид» через дії Росії на Чорнобильській та Запорізькій АЕС. Загрозливі попередження, пов’язані з «політикою ядерного тероризму», все частіше з’являються в медіапросторі.

Фахівці міжнародних організацій, українські спеціалісти не мають повноцінного доступу до приміщень Запорізької станції, яка залишається в руках загарбників. Територія промислового стратегічного об’єкту використовується російськими військовиками не за призначенням: там лунають вибухи, з майданчиків станції чиняться терористичні обстріли української сторони. Так, місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ, англійською IAEA) зафіксувала влучання трьох дронів у реактори Запорізької атомної електростанції 7 квітня 2924 р.

Держава–агресор неодноразово загрожувала цілісності атомних електростанцій, вкотре наражаючи на небезпеку цивільне населення та довкілля Європи. 14 лютого 2025 р. вона знову змусила всіх здригнутися, навмисно пошкодивши ударним дроном із фугасною бойовою частиною Арку захисного покриття Чорнобильської АЕС. Російський дрон, що влучив в укриття 4–го енергоблоку атомної електростанції, був запущений на невеликій висоті, недоступній контролю радарів. Що свідчить про свідомий, підступний характер злочину. Виникла пожежа захисної оболонки у даху ізоляційної споруди загрожувала руйнацією з витоком радіації, що могло призвести до нової трагедії.

Навмисні зухвалі дії, як і зневажливе ставлення окупантів до ядерних об’єктів, може будь-коли викликати непоправні наслідки. Допоки заручниками цієї ситуації залишається весь світ.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. 26 квітня 1986р. о 01:23:47 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплові вибухи, які цілком зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, на даху почалася пожежа. Залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. Внаслідок аварії стався викид радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду–131, цезію–134, цезію–137, стронцію–90. Від горіння запасів графіту тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому зруйнованого реактора продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. На фото вид зруйнованого енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС. Київська обл., 1986 р. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного.
2. До 30–кілометрової зони прибули фахівці, військові резервісти. Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав найбільш допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Основна частина робіт виконана в 1986–1987 рр. за участі приблизно 240000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600000 осіб. Десятки тисяч ліквідаторів померли через хвороби, отримані в наслідку отримання доз опромінення в зоні ЧАЕС. У перші дні основні зусилля спрямували на зниження радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора і запобігання ще серйознішим наслідкам. Воду з приміщень відкачали. Також були вжиті заходи, щоб запобігти проникненню розплавленої речовини в ґрунт під реактором. Почалися роботи з очищення території й прикриття зруйнованого реактора. Оскільки було вирішено запустити 1–й, 2–й і 3–й блок станції, радіоактивні уламки, розкидані територією АЕС і на даху машинного залу, були прибрані всередину саркофага або забетоновані. У приміщеннях перших трьох енергоблоків проводилася дезактивація. На фото учасники ліквідації наслідків аварії на території енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС. Київська обл., 1986 р. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного.

3. Запорізька атомна електростанція. Фото з відкритих джерел, 2024 р.
4. Чорнобильська атомна електростанція. Суспільне, 2022 р.
5. «Пам’яті Чорнобильців, які ціною свого життя та здоров’я врятували світ від ядерної катастрофи. Майже 20 тисяч харків’ян та мешканців області брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Пам’ятник у Молодіжному парку м. Харкова. Сайт ХОВА.

• Title Title
• Title Title
•