Меморіал жертвам тоталітаризму в Харкові. До Дня пам’яті жертв політичних репресій
Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 р. з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч потрапили до в’язниць, таборів, на заслання, примусове психіатричне лікування.
Цьогоріч виповнюється 25 років від дня відкриття в Харкові меморіалу на місці поховання жертв політичних репресій. 17 червня 2000 р. за ініціативи президентів України та Польщі, за участі представників двох держав, у присутності громадськості, рідних жертв комуністичного терору, в Харкові був урочисто відкритий Українсько–Польський Меморіал жертвам тоталітаризму. Тим самим вшановано пам’ять похованих у Лісопарку міста радянських громадян жертв «Великого терору» та колишніх польських офіцерів, на початку Другої світової війни інтернованих радянською владою і розстріляних у Харкові за ухвалою вищого політичного керівництва СРСР.
Місце поховання протягом багатьох років було засекречене і охоронялось на рівні державних таємниць органами НКВС–МДБ–КДБ. Колишній «спецоб’єкт» відомий тим, що на території 6–го кварталу Лісопарку, починаючи з середини березня 1938 р. і до окупації фашистами міста осінню 1941 р., Харківське обласне управління НКВС потайки ховало тіла жертв сталінського режиму. Їх безпідставно звинуватили у антирадянській діяльності, у закритому режимі засудили до розстрілу, стратили в підвалі будинку НКВС і таємно закопали на закритій території. А вже 1940 р., 5 квітня – 12 травня, за ухвалою політбюро ЦК ВКП(б) з Старобельського табору військовополонених до Харкова на страту звозили інтернованих польських генералів і офіцерів. Всі документальні матеріали, як і місце таємного поховання бранців, були засекречені до розпаду СРСР.
Після здобуття Україною незалежності, проведення за ініціативою громадської правозахисної організації «Меморіал» археографічних і археологічних робіт, які підтвердили здогадки харків’ян і свідчення окремих очевидців, на державному рівні було затверджено рішення про відкриття меморіалу пам’яті. Проєкт меморіалу зроблений польською стороною. Будівельні роботи були проведені польською фірмою «Будімекс». На стелах увічнені імена 3809 польських офіцерів, тіла яких покоються на території меморіалу. Списків радянських громадян, яких «чекісти» розстрілювали за політичними обвинуваченнями, починаючи з встановлення у Харкові влади більшовиків 1919 р., ніколи не існувало. Перші списки з іменами жертв, похованих на території 6–го кварталу Лісопарку, складені співробітниками редакційної групи Харківського тому серії «Реабілітовані історією. Сьогодні роботу з встановлення імен жертв політичних репресій продовжують співробітники Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради.
Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України
Фото і коментарі:
- Меморіальний дзвін на території Українсько – Польського меморіалу жертвам тоталітаризму в Харкові. Вікіпедія.
- Брама меморіального комплексу.
- Біля стіни пам’яті з іменами жертв радянського тоталітаризму, похованих у 6–му кварталі Лісопарку м. Харкова.
- Харків, 1937 рік. Поворот з вулиці Пушкінської на вулицю Чернишевську, по якій так звані «чорні воронки» звозили жертв до будинку обласного управління НКВС. Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 3 ч. 4, Київ-Харків. 2021.
- Місце влучання ракети, випущеної російськими окупантами по території Українсько – Польського меморіалу жертвам тоталітаризму. Березень 2022 р. Суспільне Харків.
