С. Тимошенко переїхав до Києва, де працював інженером у технічному відділі дирекції Південно–Західної залізниці. У 1909 р. здібного фахівця запросило нещодавно створене управління Північно–Донецької залізниці, розташоване в Харкові. Тут він пройшов шлях від начальника відділу цивільних споруджень до заступника головного інженера, заступника начальника робіт.

Як архітектор С. Тимошенко виконав безліч різних проєктів, від розміщення залізничних ліній до побудови допоміжних службових приміщень: електростанцій, корпусів цехів тощо. На Вознесенській площі (нині майдан називається Оборонний Вал) Харкова за проєктом в стилі модерн архітекторів С. Тимошенка, П. Ширшова, П. Соколова було споруджено будинок управління Північно–Донецької залізниці.

У Харкові С. Тимошенко відкрив власне бюро–майстерню, яке на замовлення виконувало завдання з цивільного і промислового будівництва. Сергій Прокопович детально цікавився історією української архітектури, уважно вивчав пам’ятки староукраїнського будівництва і творчо застосовував історичний досвід у своїй практичній роботі. Разом з однодумцями — П. Альошиним, О. Варянициним, Д. Дяченком, К. Жуковим, В. Кричевським, Г. Лукомським, Є. Сердюком, П. Фетисовим, М. Філянським, М. Шумицьким, С. Тимошенко розробляв новий архітектурний стиль — український модерн початку ХХ століття. Унікальний стиль поєднував елементи європейського модерну та українського бароко, а також народні мотиви української архітектури. Його відрізняли використання плавних ліній, асиметричних форм, орнаментальних мотивів, що натхненні рослинним світом та українським фольклором, а також прагненням до індивідуалізації та виразності будівель.

У 1911–1918 рр. Сергій Прокопович брав участь у восьми художніх виставках у Харкові, на яких експонувався і був нагороджений за архітектурні проєкти в українському стилі. Виступив одним із фундаторів «Українського імені Г. Квітки–Основ’яненка літературно–художнього та етнографічного товариства» (1912–1917). На засіданнях Українського художньо–архітектурного відділення Харківського літературно–художнього гуртка, секретарем, скарбником, головою якого він був, брав участь у професійних дискусіях. Також Сергій Прокопович очолював інженерно–будівельну секцію «Союзу інженерів».

Архітектурна спадщина С. Тимошенка в Харкові включає будинок міського училища ім. Т.Г. Шевченка на Павловці–Лозовій, житлові будинки на Іванівській, Катеринославській, Петінській, Семінарській вулицях. Однією з кращих його праць, за свідченням спеціалістів, є будівля навчального корпусу ХНУ ім. В.Н. Каразіна по вулиці Мироносицькій. Споруджена в 1916 р., вона неодноразово перебудовувалася. Але зберегла характерні риси українського модерну: шатрові башти, шестикутну форму частини віконних та дверних отворів. Історична споруда, у якій в 1930–ті рр. функціонував Наркомат праці України, згоріла на початку російського збройного вторгнення 2 березня 2022 р. Кадри трагічної події завдяки публікації провідних видань облетіли світ.

Сергій Тимошенко — учасник національних визвольних змагань 1917–1921 рр. Губернський комісар Харківської губернії в 1917 р., голова Селянського з’їзду Слобідської України. На початку січня 1919 р. Сергій Прокопович назавжди залишив Харків. У 1919–1920 рр. працював міністром шляхів в урядах УНР. Він учасник Другого зимового походу. Опинившись 1921 р. в еміграції в Польщі та Чехії, С.П. Тимошенко займався викладацькою, науковою, громадською діяльністю, продовживши відстоювати право народу України творити власну державність, розбудовувати вітчизняну науку, освіту, культуру. В 1946 р. за сприяння молодшого брата Володимира він виїхав до США. Останні роки життя провів у Пало–Альто в Каліфорнії. Помер С.П. Тимошенко від серцевого нападу 6 липня 1950 р. Відомий архітектор залишив багату творчу спадщину — понад 400 реалізованих проєктів будівель та архітектурних комплексів.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Тимошенко Сергій Прокопович (1881–1950).
2. Юрій Магалевський. Портрет Сергія Тимошенка. Пензель, 1922 р.
3. Будівля управління Північно–Донецької залізниці, побудована в 1910–1912 рр. за проєктом архітекторів С. Тимошенка, П. Ширшова, П. Соколова. Фото І.В. Шуйського, 2015 р.
4. Колишній будинок І.Х. Бойка, побудований в стилі модерн за проєктом архітекторів С.П. Тимошенка, П.І. Ширшова, П.В. Соколова за участі М.С. Самокиша, С.І. Васильківського. 1911 р.
5. Палаюча будівля навчального корпусу ХНУ ім. В.Н. Каразіна по вулиці Мироносицькій в Харкові. Історична споруда (1916 р.), у якій до 1934 р. розміщався Наркомат праці України, згоріла на початку російського збройного вторгнення 2 березня 2022 р. Кадри палаючого будинку примусили весь світ здригнутися від побаченого акту варварства.