Основою досягнень майбутнього Нобелевського лауреата стала ґрунтовна наукова база, отримана у 1918–1921 рр. на лекціях університетських викладачів — професора статистики О.М. Анциферова, доктора політичної економії та статистики В.Ф. Левитського, професора математики С.Н. Бернштейна, професорів економістів М.М. Соболєва, П.І. Фоміна і Й.А. Трахтенберга. П. Фомін став першим ректором Харківського інституту народного господарства, до якого доєднали вже закритий комерційний інститут.
Після успішного завершення двох курсів навчання, Семен Кузнець у 1920 р. прийняв пропозицію працювати в статистичному відділі праці Південбюро ВЦСПС, який пізніше і очолив. У збірнику «Матеріли зі статистики праці на Україні» в 1921 р. була опублікована перша наукова стаття С.А. Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників та службовців фабрично–заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.». У публікації він досліджував динаміку різних форм оплати праці у різних галузях промисловості в Харкові і диференціацію доходів залежно від систем оплати.
Майбутнє Семен Кузнець пов’язував з наукою, якою мріяв займатись за кордоном. На початку 1920–х рр. на нього і братів уже очікував батько, який осів за океаном. У 1922 р. Семен емігрував до США і продовжив навчання в Колумбійському університеті. Він отримав докторську ступінь, захистивши дисертацію «Циклічні коливання: роздрібна та оптова торгівля». Професор економіки Семен Кузнець займався викладацькою, науковою роботою. Працював у багатьох дослідницьких установах, зокрема у Національному бюро економічних досліджень США. Авторитетного вченого обирали президентом Американської економічної асоціації. Запрошували уряди різних країн консультувати з питань економічного розвитку.
У 1971 р. С. Кузнецю було присуджено Нобелівську премію в галузі економіки, присвоєно звання почесного професора Гарвардського, Прінстонського, Колумбійського, Пенсильванського та Єврейського університетів. У 1977 р. він був нагороджений медаллю Френсиса Уокера.
Помер Семен Кузнець у Кембриджі 8 липня 1985 р. і похований у Сполучених Штатах.
Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України
Фото і коментарі:
- Семен Абрамовича Кузнець (1901–1985). Інтернет–ресурс.
- Фото з посвідчення особи Саймон Кузнеця, 1927 р.. https://hneu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/kuznec.pdf
- С. Кузнець був першим дослідником нової для того часу галузі економіки — вивчення національного доходу. Вчений увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов’язаних з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Також він став творцем теорії будівельних циклів — коливань тривалістю у 18–25 років, поєднаних з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки. «Закон Кузнеця», «Великий маятник», «Гіпотеза Кузнеця» — терміни економічної науки авторства С. Кузнеця. На фото: під час наукової дискусії. Інтернет–ресурс.
- Саймон Кузнець на врученні Нобелевської премії в галузі економіки «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому». м. Осло, Нрвегія. 1971 р. Інтернет–ресурс.
- Харківський університет єдиний в Україні, з яким пов’язана діяльність трьох лауреатів Нобелівської премії: біолога Іллі Мечникова (1845–1916), фізика Лева Ландау (1908–1968), економіста Семена Кузнеця (1901–1985). Пам’ятники (погруддя), відкриті 2016 р. біля центрального входу в ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Фото І.В. Шуйського, 2020 р.
https://buzok.kh.ua/index.php/novosti/item/887-pamiati-laureata-nobelivskoi-premii-saimona-kuznetsia#sigProId7559d18423
