Коли Іванові виповнилося 12 років, до села якось увійшли запорожці. Вони розповіли хлопцеві про Хортицю, Січ і про те, що кожен спроможний тримати шаблю, може стати козаком, аби лише пройшов визначені випробування та обов’язковий вишкіл. Коли розказали про характерників, малий усвідомив, що й сам володіє такою надлюдською силою, тож має неодмінно рушати на Хортицю.

Його справді не брали ні куля, ні шабля. «Виводив з того світу», зцілював тяжко поранених побратимів, яких, здавалося, врятувати вже неможливо. Миттєво переносився з одного краю степу до іншого. Водночас опинявся у різних місцях під час бою. І навіть по смерті отаман Сірко перемагав супротивників. Свою правицю він заповів козакам, аби брали її в походи, й ті виконали його заповіт, виставляючи отаманову руку перед ворогами зі словами: «Сіркові душа і рука з нами!» Про духовну присутність на полі бою, невидиму, але відчутну допомогу Івана Сірка в скрутний час згадують і учасники нинішньої російсько–української війни.

Уперше ім’я Івана Сірка наводиться в документах за 1653 р. У Центральному державному історичному архіві України в м. Києві у фонді «Чугуївська приказна ізба» зберігається масив матеріалів, що стосується життя і діяльності Івана Сірка на Харківщині. Восени 1662 р. його вперше було обрано кошовим отаманом. Наприкінці 1650–х та у 1660–ті роки він здійснив близько ста великих і малих походів козаків у Крим і ногайські улуси, зокрема під Перекоп, на татарські фортеці в пониззях Дніпра, на Очаків, Аккерман, Бендери, на буджацьких татар, Чорний і Кучманський шляхи. Кошовий отаман Іван Сірко був правдивим незалежником: виступав проти гетьманів, коли вважав, що вони «не за Україну». А після польсько–московської війни 1654–1667р.р. зайняв непримиренну антимосковську позицію.

У слободі Мерефі мав Іван Сірко будинки, млин і іншу маєтність. Там проживали його дружина, сини, доньки, зяті, брат. У 1660–х рр. він заснував поблизу хутір Сірківку. Якийсь час був харківським полковником. Брав участь у повстанні 1668 р. на Лівобережжі під проводом гетьмана І. Брюховецького. Переміг московське військо під Охтиркою та Полтавою. Коли Брюховецького позбавили гетьманської влади, підтримав Петра Дорошенка, втім не надовго: 1669 р. вже знову був на Запорожжі.

Помер славетний отаман Іван Сірко 1680 р. на своїй пасіці в с. Грушівці. Його тіло доправили на Чортомлицьку Січ і поховали з великими почестями близько села Капулівки. У 1967 р. могилу перенесли до кургану Баба–могила. У 2000 р. для увічнення слави отамана Сірка був споруджений меморіальний комплекс, до якого на День пам’яті українці збираються до Капулівки, аби вшанувати пам’ять великого звитяжця.

Не забувають Івана Сірка на Слобожанщині. В Мерефі та Харкові споруджені пам’ятники Іванові Сіркові.

У Харкові його ім’ям названі вулиця та провулок Слобідського району. У м. Дергачі — 25 квітня 2024 р. перейменували колишній в’їзд 1 Травня.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Іван Дмитрович Сірко (1605–1680).
2. Образ Івана Сірка на картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880–1891). Подія має документальну основу. Взимку 1657 р. турецький султан Магомед IV вирішив знищити Запорозьку Січ. У ніч проти Різдва 50 тисяч війська підійшли до Січі. Але раптом усе небо осяяв великий вогонь, при світлі якого турки опинились як на долоні. Майже всіх яничар і чимало війська козаки перебили, татари втекли. Після звитяги козаки на чолі з Сірком написали турецькому султанові листа легендарного змісту. Згодом за мотивами подій художник створив картину.
3. Погруддя Івана Сірка. Пам’ятник, відкритий у м. Мерефа Харківської області в 1993 р.
4. Дума кобзаря на могилі Івана Сірка. Ілюстрація художника О.М. Бузилова до книги Д.І. Яворницького «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман Війська Запорізьких низових козаків» (1991).
5. Меморіальний комплекс у с. Капулівка на Дніпропетровщині. Під бюстом напис: «Кошовому отаманові Війська Запорізького І.Д. Сірку. Помер в 1680 році».