За декілька років стало зрозуміло, що багато завдань, поставлених українським політикам Майданом не було реалізовано.

Революція Гідності та Євромайдан — це продовження боротьби громадян України за право самим визначати своє майбутнє, завтрашній день своєї держави. Загроза цілковитої втрати незалежності й перетворення України під тиском кремля на російську вотчину, захист європейського вектора розвитку, людської гідності та громадянських прав і свобод, вдруге вивели людей на майдани всіх областей 21 листопада 2013 року. Революція Гідності спиралася на досвід самоорганізації суспільства, набутий зокрема під час Помаранчевої революції. Водночас, протестувальники Євромайдану врахували помилки попередників та післямайданного періоду, коли доволі слабке й недосвідчене громадянське суспільство переклало всю відповідальність за розвиток держави на політиків.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства, яке усвідомлювало свою роль у розбудові майбутнього країни та чітко бачило наявні загрози. Вона стала бойовим хрещенням для українців, які зіткнулись з насиллям і усвідомили ціну свободи та гідності, побачивши кров, пролиту за право вільно творити майбутнє. У вогні та боротьбі загартувалося чимало тих, хто навесні 2014 року добровільно вирушив із Євромайдану на український Схід, щоб захистити країну від російської агресії, а в лютому 2022 року з широкомасштабним вторгненням став на захист України від російської навали.

Події листопада 2013–го — лютого 2014 року, визначальними чинниками яких стали самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція й усвідомлення відповідальності за долю держави, довіра та відчуття єдності, дали українцям змогу вистояти впродовж майже чотирьох років широкомасштабної агресії росії. Помаранчева революція та Революції Гідності залишили вікопам’ятний слід у душах українців і служать моральним орієнтиром нинішньому та майбутнім поколінням.

Пам’ятати героїчні революційні часи закликав українців генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Він запропонував у 2025 році відзначати День Гідності та Свободи під гаслом «День Гідності і Свободи — щодня і без вихідних».

«Ці кілька слів — вони дуже практичні і відповідають сьогоднішньому дню. День Гідності та Свободи — це не просто день календаря, коли ти відриваєш аркуш — і завтра він вже неактуальний. Це день, коли ми згадуємо наш пройдений шлях і боротьбу за наші цінності». За словами очільника музею, заходи з відзначення Дня Свободи та Гідності триватимуть протягом місяця та матимуть дуже широкий спектр: від кінопоказів і театральних постановок до класичних форматів меморіалізації.

21 листопада 2025 року у м. Києві плануються офіційні урочисті заходи. Покладання квітів на Алеї Героїв Небесної Сотні. Дзвін Пам’яті, спільна молитва за Україну та борців за її свободу.

Освячення пам’ятника «Янголам у білих халатах», встановленого 2014 року на території Київської міської лікарні № 17, переданого цьогоріч до Музею Майдану. Відкриття виставки «Коли й каміння промовляє. Про що розповідають артефакти з Революції Гідності» біля Головпоштамту по вулиці Хрещатик. Презентують меморіальну інсталяцію на фасаді Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, присвячену пам’яті працівника театру, Героя Небесної Сотні Андрія Мовчана. На камерній сцені імені Сергія Данченка цього театру актори представлять п’єсу Неди Нежданої у постановці маріупольського режисера Анатолія Левченка «Maidan inferno. Містерія на одну дію», присвячену Революції Гідності.

Підготовлено за інформаційно–методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції Гідності.

Фото і коментарі:

1. Банер до Дня Гідності та Свободи. Вебпортал Українського інституту національної пам’яті. 2025 рік.
2. м. Київ, листопад 2004 року. На фото УНІАН тисячі людей з усієї України, які зібрались на майдані Незалежності.
3. Фрагмент експозиції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції Гідності, присвячений харків’янину, Герою Небесної Сотні Владиславу Зубенку (1991–2014). Фото maidanmuseum.org
4. 22 грудня 2013 року. Віче, що проходило на майдані Незалежності, ухвалило рішення про створення Всеукраїнського об’єднання «Майдан». У резолюції об’єднання йшлося зокрема про розгортання широкої мобілізаційної роботи з організації спротиву в усіх областях України.