24 січня

Свято Соборності в українській літературі. До 104-ої річниці проголошення Акту Соборності України

Сподівання на злуку українських земель задовго до події лунало з вуст українських класиків. Пророчі слова знаходимо у багатьох творах Тараса Шевченка у першодруці «Кобзаря» далекого 1840 року.

Невтомний Каменяр, вічний революціонер Іван Франко у 1883 році звертаючись до українців закликав підніматися на боротьбу, яку вважав святим ділом, «щоб газдою, не слугою, перед світом стати». У творі «Розвивайся ти, високий дубе» (1883) є заклик до боротьби за нероздільну Україну від заселеної етнічними українцями Кубані до карпатської притоки Вісли річки Сяну.

 

 

 

 

 

 

 

Розвивайся ти, високий дубе,
       Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
       Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,
       Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
       Україна встане.

Встане славна мати Україна,
       Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяну-річки
       Одна, нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували
       Чужі між собою,
Згорне мати до себе всі діти
       Теплою рукою.

«Діти ж мої, діти нещасливі,
       Блудні сиротята,
Годі ж бо вам в сусід на услузі
       Свій вік коротати!

Піднімайтесь на святеє діло,
       На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
       Для матері службу.

Чи ще ж то ви мало наслужились
       Москві і ляхові?
Чи ще ж то ви мало наточились
       Братерської крові?

Пора, діти, добра поглядати
       Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
       Перед світом стати!»

Розвивайся ти, високий дубе,
       Весна красна буде!
Гей, уставаймо, єднаймося,
       Українські люди!

Єднаймося, братаймося
       В товариство чесне,
Хай братерством, щирими трудами
       Вкраїна воскресне!

Ідея самостійної держави легко вкладалась у промовисту прозу, що довів палкий прибічник державності харківський адвокат Микола Міхновський у політичному заповіті «Самостійна Україна». На зламі віків 1900 року він сформулював гасло «Одна єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна». Цей задум побудови незалежної держави легко сприйняла студентська, учнівська молодь, якій належало втілити ці слова у життя.

Захоплені подіями 1919 року в Україні, сучасники Данило Левський, Михайло Орест, Леся Храплива-Щур оспівували у віршах Акт злуки, вбачали в Соборності велике майбутнє. У 1920–1940 роки поезії публікували закордонні часописи, які, до речі, часто використовували слово «Соборність» у назвах видань. Нині під такою назвою публікується заснований 1997 року в столиці України міжнародний літературно-публіцистичний часопис Спілки українських письменників Держави Ізраїль.

Українські літератори вживали слово Соборність у широкому розумінні. «Саме слово «Соборність» має в собі якийсь містичний зміст, є духовним витвором української національної суті й як таке не вдається навіть перекласти на чужі мови. Це слово треба переживати, а не тільки розуміти. У слово «Соборність» ми вкладаємо почуття нашої духовної єдності, що випливає з приналежності до одної нації…», писав у самвидаві невідомий автор твору «Думки з нагоди».

Керовані політичною кон’юнктурою, радянські органи цензури забороняли публікації, у яких позитивно висвітлювалася діяльність УНР, ЗУНР. Літератори піддавались гонінням, репресіям. Вільний доступ до їх творчості читач отримав за часів незалежності України. Прикладом є поезія і доля радянського політичного в’язня Олекси Бердника.

«Свята Україна» (1980)

...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Україно, вернуться до тебе —

Матері, сторожові вогні,

Ясні зорі і хмарини з неба,

Козаки воскреслі і пісні.

Прийдуть квіти і маленькі діти.

Прийде казка і пташиний спів,

Забринять у просторі сюїти

Всіх дерзань і небувалих снів.

Україно-Матінко! Воскресни!

Тануть сни і котяться в імлу...

І Софія — Мудрість Пречудесна

Вже стоїть на Київськім Валу!

Побратими, гляньте на руїни —

То ж не прах, не камені прості!

То в Руці Святої України

Всесвіту Ворота Золоті!

«Свята Україна – це світоглядна ідея, яку мій батько Олесь Бердник створив, чи як він казав – виловив у просторі – в середині 70-х років», пояснювала донька поета дисидента Громовиця Бердник. «Тобто коли його виключили зі спілки письменників і йому не стало, по суті, життя ні професійного, ні людського у тій країні, яким був на той час Радянський Союз. Він почав для себе шукати спосіб жити. Тому що письменник може писати в стіл, але людині дуже важко жити в ізольованому суспільстві.

Він хотів виїхати за кордон, туди його, звичайно, не випустили, і тоді Олесь, як він казав, створив собі державу, в якій він хотів жити. Створив в середині себе. Він назвав її «Світонія» – Свята Україна – Українська духовна республіка. Опирався він на ідею Григорія Сковороди, який писав, що нинішні держави прийдуть з часом до республіки духу. Коли будь-яка нація, будь-яка країна розвинеться настільки, що вона перейде в цей духовний вимір».

Є низка значень терміну «соборність». Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

Тема Соборності нині продовжує ходу в літературному просторі, надихаючи молодь. Лунають у шкільних залах і студентських авдиторіях нові голоси, запевнюючи у далекоглядності пращурів, подарувавших Україні Соборність.

Фото:

  1. Форзац першого видання «Кобзаря», 1840 рік. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/26/1840-pershe-vydannya-kobzarya-tarasa-shevchenka
  2. Іван Франко, 1890 рік. https://www.i-franko.name/uk/Gallery/IFranko/1890-18.html
  3. Микола Міхновський (1873 – 1924), український політичний та громадський діяч. Інтернет-ресурс
  4. Данило Левський. 22 січня. Центральний державний архів зарубіжної Україніки, ф. 15 оп. 1 спр. 66 арк. 4.
  5. Михайло Орест. 22 січня // Наше життя. Центральний державний архів зарубіжної Україніки, бібл. ф. 3 інв. № 6201-О стор. 1.
  6. Леся Храплива-Щур. 22 січня. Центральний державний архів зарубіжної Україніки, ЗБФ № 630, стор. 6.
  7. Олександр (Олесь) Бердник (1926 – 2003). Вікіпедія

Виставка «До 104-ої річниці проголошення Акту Соборності України» створена із використанням інформаційних матеріалів підготовлених Українським інститутом національної пам’яті

Read 32 times Last modified on Вівторок, 24 січня 2023 18:03
Rate this item
(0 votes)
Шаблоны для сайта