23 травня

Онлайн-виставка до Дня пам’яті жертв політичних репресій «Розп’ятими долями болить Україна» 19 листопада 2023 року виповниться 140 років від дня народження Бориса Осиповича Боровича (Фінкельштейна) (1883–1938), книгознавця, громадського діяча, розстр

19 листопада 2023 року виповниться 140 років від дня народження Бориса Осиповича Боровича (Фінкельштейна) (1883–1938), книгознавця, громадського діяча, розстріляного НКВС у м. Києві.

Діяльність видатного бібліографа, бібліотекознавця тісно пов’язана з історією Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. Нині Бориса Боровича визнають розробником документації та творцем предметного каталогу, автором друкованих робіт з питань методики предметного каталогу — одним з основоположників теорії та практики предметної каталогізації. Він був одним з перших фахівців України, які зробили значний внесок у розвиток вітчизняного читачезнавства та бібліопсихології. Однак десятиліттями інформація про його досягнення залишалася закритою, як і дані про приватне життя цієї людини.

Борис Фінкельштейн народився в Одесі, закінчив комерційне училище, навчався в університеті. У рідному місті працював керівником-педагогом дитячого клубу, зайнявся бібліотечною та літературною практикою, а також… негласно політичною діяльністю. У 1914—1915 роках член РСДРП Борович перебував під наглядом поліції у місті Могилів-Подільський. Політичну роботу не залишив, коли переїхав до Харкова і відкрив після Лютневої революції видавництво «Социалист».

 

Гоніння та заборони, яким піддавала влада представників небільшовицьких партій, примусили його трансформувати політичну роботу в громадську, організувавши приватну культурно-просвітницьку установу «Труд».

Успішно складалася професійна діяльність. На базі бібліотеки імені В. Г. Короленка він створив перший в країні предметний каталог, роботу якого покращував і вдосконалював. Завідувач провідного Консультаційного відділу, Борович брав активну участь у підготовці і роботі Першого Всеукраїнського бібліотечного з’їзду, який відбувся у червні 1926 р.

Активність керівника консультаційного відділу поширилася за межі бібліотеки. Співробітники організували вечірні чергування в нічліжці для безпритульних дітей, розмістили там бібліотечку та проводили читання. У комуні глухих також проводилися читання, а потім відвідування вихованцями безкоштовних концертів у залі бібліотеки. Він виклопотав у ВЦВК право включити до відомчого осередку «Друзів дітей» читачів, що могло значно поширити межі діяльності й збільшити допомогу безпритульним дітям.

Водночас, Борович (Фінкельштейн) ніколи не зникав із поля зору спецслужб і вважався неблагонадійною особою. Як меншовика його заарештовували в 1921 році.

На початку 1932 року звільнили з роботи, разом з шістьма колегами, з якими тривалий час працював опліч: О. Д. Татариновою, І. М. Ткаченко, С. М. Яшпан, Е. М. Уткіною, Р. Р. Волковиською, Н. І. Панаріною. Чистки, погрози та «проробляння» завершились арештом. Борович (Фінкельштейн) розстріляний у Києві 23 вересня 1938 року за вироком Виїзної колегії Верховного суду СРСР від 23 вересня 1938 року. Реабілітований прокуратурою Харківської області 23 грудня 1992 року, Генеральною прокуратурою України 12 серпня 1993 року.

Борис Борович заслужено повернувся до нас. Він мав великий творчій потенціал, можливість бути фахівцем високого рівня в будь якій гуманітарній галузі. Але обрав професію бібліотекара. За допомогою книги, впродовж усього життя, намагався впливати на духовний розвиток людини.

Підготував Ігор Шуйський за: Інна Дмитриченко «Подвижник бібліотечної справи», Книга 2 «Реабілітовані історією. Харківська область»

Фото:

  1. Борис Борович з колегами. Фото початку 30-х років ХХ століття, м Харків
  2. Анкета заарештованого Б. О. Боровича. 1937 рік, м. Харків
  3. У приміщенні консультаційно-бібліоргафічного відділу бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Фото початку 30-х років ХХ століття, м Харків
  4. Обкладинка книги Б. О. Боровича «Предметный каталог». 1925 рік

Read 102 times
Rate this item
(0 votes)
Шаблоны для сайта