
Геноцидом українського народу Голодомор 1932–1933 років визнали парламенти близько трьох десятків держав світу, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи. У Північній Америці штат Айова став тридцять третім у США, в якому було прийняте таке рішення. Влада штату Нью-Йорк опублікувала прокламацію з нагоди 90-х роковин Голодомору і проголосила листопад місяцем пам’яті про Голодомор-геноцид в Україні.
У 1933 році, під відчутним тиском і погрозами сталінського режиму, визнання міжнародним товариством голоду в Україні надзвичайною подією виявилося неможливим. До голови Лігі Націй – першої міжнародної міждержавної організації, створеної з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки – звернулися представники кількох українських закордонних організацій. Йогана Мовінкеля, який очолював Лігу Націй, ознайомили з документальними матеріалами про штучний голод на території радянської України. Вражений норвежець відразу порівняв почуте з розповідями співвітчизника, колишнього верховного комісара Ліги Націй у справах військовополонених, лауреата Нобелівської премії миру (1922) Фрітьйофа Нансена, який у січні 1923 року в Харкові у перемовинах з урядом радянської України представляв Міжнародну комісію допомоги потерпілим від голоду 1921–1923 рр.
У Женеві 29 вересня 1933 р. відбулась 76-та сесія Ліги Націй за участі представників 14 держав. Йоган Мовінкель представив на обговорення питання допомоги голодуючим в Україні. Він чотири рази звернувся з трибуни до присутніх, переконуючи країни-учасниці у необхідності організації негайної допомоги. Той заклик не був почутий. Постійні члени Ради – Франція та Велика Британія – не підтримали пропозицію. Справу було доручено Міжнародному Червоному Хресту, на відозву якого керівництво СРСР від допомоги категорично відмовилося, заявивши, що жодного голоду немає. Українці допомоги не отримали та залишилися наодинці долати жахіття, штучно створені тоталітарним режимом.
Сучасний погляд світової громадськості на події початку 1930-х років суттєво змінився. Особливістю відзначення 90-х роковин є те, що починаючи з російського військового вторгнення в Україну більше ніж вдвічі збільшилась кількість парламентів, які визнали Голодомор геноцидом в порівнянні з усім періодом її незалежності.
Парламенти, у яких навіть не існувало традиції затвердження таких політичних документів, нині охоче проголосували. Едускунта – парламент Фінляндії – обрав форму з поданням депутатами персональних заяв. Це свідчить про солідаризацію з народом України, коли люди змінюють вікові традиції, щоб показати свою солідарність.
«Це не просто рішення про історичну пам’ять українців. Вони демонструють усьому світові, що так, як діяла Росія 90 років тому, вона продовжує робити і зараз. Вона використовує голод як зброю. Вона використовує нелюдські методи ведення війни, здійснюючи і сьогодні геноцид українського народу. Тобто українців вбивають тільки за те, що вони українці. Це і є геноцид», пояснює голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Підготував доктор філософії Ігор Шуйський
Фотоілюстрації:
- газета «LeMatine»,1933 рік
- Прокламація штату Нью-Йорк з нагоди 90-х роковин ГолодоморуУкраїнська правда
- Парламент Уельсу вважає Голодомор «заздалегідь спланованим злочином, вчиненим і очолюваним Сталіним та радянським урядом проти народу України», 25 жовтня 2023 року Українська правда
- Перша сторінка запропонованої резолюції Національній асамблеї Франції про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу (фрагмент) https://www.assemblee-nationale.fr/dyn/16/textes/l16b0770_proposition-resolution.pdf
- Бундестаг визнав Голодомор геноцидом, 30 листопада 2022 р.Укрінформ, фото Ольги Танасійчук
- Сесія парламенту Фінляндії Вікіпедія