Талановитому фахівцеві довірили будівництво університетських споруд. У 1833 р., на посаді архітектора університету, А. Тон зробив серію добудов клінічних корпусів до північного корпусу університету, збудував університетську друкарню, анатомічний театр, кам’яний манеж, обсерваторію. Він же реконструював університетську церкву.

У 1837–1845 рр. Андрій Андрійович Тон — перший міський архітектор Харкова. Продовжуючи справу відомого харківського архітектора Євгена Васильєва, він у 1844 р. завершив розпочате ще 1821 р. зведення дзвіниці собору Успіння Пресвятої Богородиці. Вона має висоту 89,5 метрів, до 2006 р. вважалась найвищою будівлею Харкова і однією з найбільших дзвіниць в Україні. Професійність творця споруд, що формували лице міста сприяла популярності Андрія Тона у харківців. Фінансування будівництва здійснювалось на донати мешканців, отже будівництво вважали народним.

А.А. Тон розробляв генеральний план розбудови Харкова. За його проєктом у 1841 р. на центральній вулиці — Сумській, був зведений перший кам’яний театр. Побудували його на місці старої, дерев’яної театральної будівлі. Новий драматичний театр містянам подобався. Він вважався одним із найсучасніших і найпривабливіших: його зала мала три яруси, будівля освітлювалася гасовими лампами.

За проєктами А.А. Тона і за його участі в Харкові зведено Усікновенську і Троїцьку церкви; будівлю Духовної семінарії по вулиці Семінарській, також приміщення лікарні по вулиці Академіка Павлова. Талановитого архітектора часто запрошували для планування, спорудження приватних кам’яних будинків. Відомі роботи архітектора: добудований другий поверх особняка по вулиці Гоголя, 2, у якому містилися будинок пастора і класи лютеранської школи; будинки №№ 24 і 26 по вулиці Кооперативній, №№ 36 і 44 по проспекту Героїв Харкова, будинок № 15 по вулиці Полтавський Шлях, № 26 по вулиці Благовіщенській.

Від 1845 р. А. Тон був членом міської будівельної комісії. У 1852 р. він вийшов у відставку і до смерті у 1858 р. проживав у Харкові.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Вид із Залопанської частини міста, ХІХ ст. Ілюстративний малюнок.
2. Успенський собор. Фото В.С. Досєкіна, 1860-ті рр.
3. Драматичний театр. У 1883 р. будівля була реконструйована архітектором Болеславом Михайловським. Фасаду надали риси популярного на той час французького ренесансу. Збереглися зовні обриси будівлі, хоча всередині за понад 180 років функціонування театру приміщення зазнали помітних перебудов. Фото: https://stroyobzor.ua/ru/kharkov/news-city/kak-stroilsya-kharkov-teatry