Яскраву характеристику надав актору в «Мистецьких силуетах» письменник і побратим Остап Вишня: «Теорія і практика» березолівської школи висувають Гірняка як творця образів Джіммі Хіггінса, Голохвостого («За двома зайцями»), Кукси («Пошились у дурні»), Трибуле («Король бавиться»), Пу–Ба («Мікадо»), кума («Народний Малахій») і т. д. Український театр має Йосипа Гірняка, першорядного майстра на характерні ролі». До закриття «Березолю», арешту актора, його творчі роботи отримували позитивну оцінку критиків. Окремою книжкою видавництво «Рух» опублікувало нарис «Й. Гірняк» (1931) мистецтвознавця Василя Хмурого (Бутенка), невдовзі вилучений радянською цензурою з усіх бібліотек. Це був «добрий зразок української театральної критики часів Розстріляного Відродження», вважав знавець репресованого українського мистецтва Юрій Дивнич (Лавріненко). Він назвав Й. Гірняка «виконавцем останньої ролі в останній п’єсі М. Куліша і останній постановці Курбаса та «Березоля», вказавши на роль Зброжека в забороненій політбюро ЦК КП(б)У п’єсі «Маклена Ґраса».

Слідчий секретно–політичного відділу ДПУ УСРР, висунувши Гірняку абсурдне звинувачення в належності до міфічної підпільної «Української військової організації», всіляко схиляв його до визнання «провини». Тому на допиті, у кабінеті в похмурій зовні й середині будівлі по вулиці Чернишевській, Йосип Гірняк продемонстрував слідчому володіння однією з найскладніших технік театру ХХ ст. — психологічним гротеском.

«— Вас завербував УВО Лесь Курбас.

— Це неможливо. Ви помиляєтесь: я його завербував.

Слідчий здивовано глянув на в’язня:

— Е, ні! Для цієї ролі ви для нас фігура не підходяща. Курбас, а не ви, був вождем української мистецької контрреволюції!

— При чому тут мистецтво, коли слідство йде про таємну військову організацію? У військовій справі Курбас може бути моїм учнем, як у мистецькій, навпаки, я його учень. Ви ухиляєтесь від справи».

Але якою би нісенітницею не виглядав цей «діалог», судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР 21 травня 1934 р. Й. Гірняк був позбавлений волі на 3 роки у концтаборі. Від смерті на виснажливих роботах ГУЛАГу Йосипа Йосиповича врятував театр. Призначений на художнього керівника клубного театру імені Косолапкіна в табірному селищі Чіб’ю з відповідними повноваженнями, Гірняк зібрав театральну трупу з кваліфікованих і навіть видатних акторів, які перебували в неволі. Незабаром до режисера та його трупи приєдналась Олімпія Добровольська. У 1937 р. її, як раніше чоловіка, НКВС звинуватило в членстві «в українській націоналістичній організації». 3,5 місяці тримало під–вартою, а після звільнення з харківської в’язниці вона з власної волі виїхала в республіку Комі.

Зусиллями Й. Гірняка табірний театр послуговував справжнім святом у сірих безпросвітних буднях каторжан. Крім режисерських обов’язків, Гірняк часто виконував акторські ролі на сцені. За часи роботи, а подружжя не поспішало повертатися до розполоханого «Великим терором» життя в радянській Україні, він зіграв 50 ролей. Всього ж у творчому здобутку Йосипа Гірняка 171 роль і 65 театральних постановок.

Він продовжував активну творчу діяльність і в часи Другої світової війни. Вперше в драматичній трупі Львівського оперного театру здійснив постановку «Гамлета» В. Шекспіра в українському перекладі М. Рудницького з колишнім актором «Березоля» В. Блавацьким у головній ролі. У 1946 р. разом з дружиною організував театр–студію, де підготував 15 вистав. З 1947 р. подружжя мешкало в США. У Нью–Йорку. Й. Гірняк очолював Український театр в Америці та Театр слова. Митець опублікував низку статей і «Спомини» (1982), у яких розкрив правдиву історію театру «Березіль». Творчості мистецького подружжя, яке підтримувало тісний зв’язок з українською діаспорою, присвячені змістовні публікації та книги. Найвідоміші видання «Театр–студія Йосипа Гірняка та Олімпії Добровольської» (упорядник Богдан Бойчук) та «Нескорені березільці: Йосип Гірняк і Олімпія Добровольська» Валеріана Ревуцького.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Йосип Гірняк і Олімпія Добровольська. Фото ХХ століття. Інтернет–ресурс.
2. Гірняк Йосип Йосипович (1895–1989). З книги «Спомини», Нью–Йорк, 1982.
3. Трупа театру «Березіль» під час роботи над виставою М. Куліша «Маклена Ґраса». Сидить поряд з Л. Курбасом Олімпія Добровольська, а за нею стоїть Йосип Гірняк. Літо 1933 р. Джерело: https://openkurbas.org
4. Йосип Гірняк (Ранк) і Олімпія Добровольська (Нора) у постановці Г. Ібсена «Нора». м. Чіб’ю, 1938 р.
5. Йосип Гірняк і Олімпія Добровольська в м. Нью–Йорку, 1983 р.