Захоплення поезією допомогло влаштувати особисту долю Христини Журавльової. На її публікацію відгукнувся юнак, від якого вона отримала римованого листа. Більше року продовжувався їх віршований роман. Поклав йому край її незнайомий друг і, як виявилося, майбутній наречений — Олексій Алчевський. На зустрічі він запропонував Христині побратися і переїхати до відомого центру освіти і культури — Харкова.

«Харків здався мені мало не столицею порівняно з нашою глушиною. Я проходила повз університет з почуттям потаємного благоговіння — мені хотілося стати навколішки навпроти нього й молитися. У кожному професорові я бачила оратора, у кожному студенті мало не генія. Опинившись у великому культурному місті, я вся палахкотіла бажанням поринути у громадську діяльність і зробити в житті щось велике, добре».

У чоловікові Христина віднайшла розуміння й підтримку — чого так не вистачало в житті. В дружині О. Алчевський розгледив і гідно оцінив душевну глибину, природний розум, тягу до поширення знань. Здібний і забезпечений підприємець фінансово підтримав її проєкт зі створення просвітницького осередку, а в майбутньому — недільної школи з вивчення грамоти. 10 червня 1862 р. Христина Алчевська нелегально відкрила приватну недільну школу для 50 учениць. У групі, яку вона вела сама, навчання йшло за букварем П. Куліша. Вечорами в будинку Алчевських збиралися учениці групами по 10–20 дівчат, до вчення яких доєдналося ще три вчительки.

Відкриття школи потребувало від організаторки неабияких зусиль. Крім офіційних дозволів і запорук, від неї вимагали документ про закінчення навчального закладу, якого вона без систематичної освіти раніше так і не змогла отримати. Христина Алчевська змушена була скласти екзамен з російської мови, арифметики і Закону Божого при училищній раді. Хоча, за її визнанням, головуючих на іспиті більше цікавили перспективи нового навчального закладу. Цей документ був першим свідоцтвом Х.Д. Алчевської про освіту.

Відтак відкриття Харківської жіночої недільної школи відбулось 22 березня 1870 р. Вона розмістилася у двоповерховому будинку у старовинному центрі Харкова. Будинок призначався для повітових і парафіяльних училищ. У вихідні дні приміщення надавалося недільній школі. Воно вміщало шість просторих, умебльованих класних кімнат. Актову залу, дві бібліотеки для учителів і учнів та педагогічний музей наочних посібників. До роботи в недільній школі були залучені разом з учителями знані науковці Харкова М.М. Бекетов, Д.І. Багалій, В.Я. Данилевський, інші професори. Почесним попечителем школи була обрана А.П. Вернадська, мати видатного вченого, першого президента Всеукраїнської академії наук. Пізніше попечителем школи стала сама Христина Данилівна.

У 1895 р. на кошти Алчевських був споруджений новий будинок для недільної школи, до якого вона й переселилася у 1896 р. Водночас у школі навчалось 450–500 учениць. Це були дорослі жінки, а також дівчата, не молодші 10 років, яких поділяли на групи за віком і за підготовкою. Загалом тут освіту здобули понад 17 тисяч жінок.

За розпорядком урок тривав 50 хвилин. Всебічному розвитку талантів спряли співи, які проводилися у перервах. У будні двічі проводилися заняття з маленькими дівчатками, не прийнятими до недільної школи. З переїздом школи у власне приміщення вечірні заняття було перенесено на ранок, і відбувалися вони два рази на тиждень з 10 до 14 години.

Заклад Алчевської швидко перестав бути звичайною школою грамотності. У ньому навчали історії, географії, фізики, хімії, природознавству, літературі, гігієні, основам правознавства. Проводилися позакласні та позашкільні заходи. З кожним роком збільшувалась кількість учениць і персоналу школи. Христина Данилівна з усіма підтримувала зв’язок, допомагаючи порадами і новими навчальними матеріалами. Здібних учениць готували до екзамену на звання народних учительок.

До 100 спеціалістів зросла і кількість викладачів, рівню підготовки яких надавали великого значення. У недільній Харківській приватній школі Х.Д. Алчевської склалася певна система організації навчально–методичної роботи. У період становлення навчального закладу щодня у великій залі будинку Алчевських відбувалися збори школи, де обговорювалися різні питання шкільного життя, загальний план занять, програми, проведення свят, господарчі питання.

Харківська приватна школа Х.Д. Алчевської прославилась в Україні і далеко за її межами ще й цілою низкою спеціально підготовлених і виданих посібників для навчання дорослих. Один з найпомітніших — «Книга взрослых». Він був розрахований на 3 роки навчання у школі і містив матеріал з різних дисциплін: ботаніки, зоології, географії, історії, літератури, фізики, гігієни, хімії, основ законодавства. У 1880–ті роки Христина Алчевська провела велику бібліографічну роботу. В трьох томах був укладений покажчик для народного і дитячого читання «Що читати народу?», у якому проаналізовано 4183 видання з різних галузей знань. До літературної частини увійшло 1680 творінь вітчизняного і зарубіжного письменства. Покажчик «Твори для народу українською мовою» включав праці класиків літератури Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Котляревського, Є. Гребінки, І. Франка, Г. Квітки–Основ’яненка, І. Нечуя–Левицького, І. Карпенка–Карого, Панаса Мирного, Ю. Федьковича, В. Стефаника, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Лесі Українки, а також 300 найвідоміших українських пісень.

Педагогічна діяльність Христини Алчевської здобула всесвітнє визнання. Журі педагогічної секції Першої Паризької всесвітньої виставки (1889) присудило покажчику «Що читати народові?» найвищу нагороду «Diplom d’onneur» і удостоїло вчителів Харківської недільної школи двох золотих, двох срібних медалей. Одночасно з виставкою проходив Міжнародний конгрес приватної ініціативи у справі народної освіти, на якому Х.Д. Алчевську було обрано віце–президентом Міжнародної ліги освіти. Харківська приватна жіноча недільна школа також брала участь в Антверпенській, Брюссельській, Чиказькій, 2–й Паризькій міжнародних виставках, де покажчик Х. Алчевської знову отримав найвищі нагороди. Багато освітніх товариств обрали видатного педагога своїм почесним членом.

Все своє життя Христина Алчевська невтомно втілювала нові задуми. Ділилася ними на сторінках харківських газет і журналів. Була членом Українського товариства драматургів і композиторів. Залишила величезну епістолярну спадщину, документи якої зберігаються в Харківському обласному державному архіві, центральних державних архівах України.

Життя та діяльність Х.Д. Алчевської залишаються зразком самовідданого служіння справі просвітництва народу, збереження української мови й традицій. Померла видатна педагогиня 15 серпня 1920 р. у Харкові.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Христина Данилівна Алчевська. 1875 р.
2. Щасливе подружжя Алчевських, 1880–ті рр. На фото Олексій, Христина в центрі. Іван сидить. Позаду стоять Галина, Григорій, Дмитро, Микола. На колінах наймолодша Христя. Діти Олексія Кириловича та Христини Данилівни виросли надзвичайно талановитими і добродійними, залишили помітний слід в історії вітчизняної культури і науки. Дмитро став кандидатом природничих наук, промисловцем. Григорій був співаком, педагогом–вокалістом, популярним композитором. Ганна викладала в жіночій недільній школі, мала талант художника. Микола, за фахом юрист, працював учителем у недільній школі. Він створив перший буквар для дорослих українською мовою, був театральним критиком. Іван був відомим оперним співаком і за 16 років виконав 55 партій. Христя відома як обдарована поетеса, письменниця, драматургиня, перекладачка, педагогиня.
3. Харківська жіноча недільна школа. Фото 1893 р.
4. Перші вчителі та учениці школи. Стоїть п’ята ліворуч Христина Алчевська. [1870 р.]
5. З перших днів функціонування школи Х.Д. Алчевська надавали великого значення наочності у викладанні. Поступово з приладів, карт, таблиць, картин, альбомів, манекенів, опудал було створено музей–кабінет наочних приладів. У 1896 р. там було укладено опис на 434 предмети.
6. Група Алчевської та Дмитрієвої. Держархів Харківської області. Ф–969, оп. 1, спр. 2, арк. 20. 1895 р.
7. У 1879 р. в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де було засновано Олексіївське гірничо–промислове товариство О.К. Алчевського, Христина Данилівна відкрила однокласну земську школу і фактично стала її попечителькою. «Ви не можете собі уявити, яка я щаслива — навколо мене юрмиться 30 сільських дітей, яких привели самі батьки з земними поклонами, просьбами й приносинами. І як все це трапилося просто й несподівано для мене самої», згадувала в «Історії відкриття школи у селі Олексіївка Михайлівського повіту» (1881). Фото: Х.Д. Алчевська з селянами с. Олексіївка.