Blog

Super User

Super User

 Персональна виставка авторської ляльки

«ЗІГРІЮТЬ ДУШУ ТЕПЛОМ…»

 

05.09.2023 – 18.09.2023

     Тетяна Волик народилася в селі Печеніги Харківської області, а зараз мешкає в самому Харкові. У 2003 році закінчила школу та вступила в швейне училище. Після училища працювала за професією.

     Уперше спробувала зробити й пошити собі лялечку три роки тому, і тепер займається створюванням ляльок не тільки для себе, а, насамперед, для інших людей. Рідні та друзі Тетяни підтримують її. Сьогодні колекція майстрині нараховує біля 500 ляльок.

     Виготовляючи ляльку, Тетяна вкладає в неї душу, своє світосприйняття, власну фантазію і майстерність, позитивну енергію та гарні думки. Кожна лялька має  неповторний характер, особливість, а головне, її батьківщина – Україна.  

     Ляльки Тетяни Волик знаходяться в приватних колекціях, були подаровані організаціям, передані на передову, щоб підтримати військослужбовців і наблизити Перемогу.

Контактні дані автора:    tatiana_voliks  (фейсбук, інстаграм)

 «Доки можеш дихати - борися»

 Персональна виставка живопису Сергія Прядка

 

02.09.2023 – 16.09.2023 (велика зала)

  

          Сергій Іванович Прядко народився 22 червня 1956 року в Харкові.  З раннього дитинства мав величезне бажання малювати.

          Після навчання в школі пройшов службу в армії, закінчив ХПІ, працював інженером, представником Держприймання, начальником технічного відділу заводу.  

           13 січня 1989 року, в званні старшого лейтенанта був призваний на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС. Працював на самій станції та був черговим на складі зараженої техніки. Отримав звання учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, а також інваліда війни ІІ групи. Жах в очах ліквідаторів назавжди закарбувався в його пам’яті…

         …Але життя продовжується, серце потребує нового дихання. Мандрівки, бізнес, родина, діти добавили барвних красок у життя, розігнали смуток. І заспівала душа, коли побачила подарунок доньки та зятя – омріяний мольберт і фарби. Юнацькі мрії  – стати моряком та любов до моря – знайшли своє місце в  полотнах. Перші мазки олією зробив за допомогою друга дитинства – художника Володимира Немерцева. Постійний інтерес до творчості Івана Айвазовського, Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті займають кожну вільну хвилину життя художника.

            Зараз художник мешкає у Франції, проявляє активну громадську позицію та волонтерську ініціативу у підтримці Збройних сил України, допомагаючи 92-й та 93-й окремим механізованим бригадам.

 Контакти: Прядко Сергій Іванович

 Тел: 0675783307

 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 р
 
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Василь Симоненко
 
Сьогодні ми боремося з російським агресором за своє існування — як український народ, що має невід’ємне право жити у суверенній державі, на своїй Богом даній землі — Україні. Серця наші сповнені невимовним болем і скорботою за загиблими, люттю до ворога та глибокою пошаною до наших героїв–захисників.
Український вимір Другої світової війни — це величезні жертви серед цивільного населення, боротьба на всіх фронтах і театрах бойових дій: не тільки на Східному фронті, а у лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та Тихоокеанському театрі воєнних дій.
Маємо пам’ятати усіх.

Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом ворожі збройні сили впритул розстріляли колони українських військових. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, шануємо тим, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті і вдячності.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати. Вічна пам'ять! Слава Героям!

Музична година до Дня пам’яті захисників України

29.08.2023 р. (велика зала)

 

Думи, думи мої, думи
Лихо мені з вами!

Там квіти мої, діти мої
Чи заплаче серце одно
На світі усім, як і я з вами?

 (Т.Г. Шевченко)

           На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їхнього героїзму, зміцнення патріотичного духу,  встановлено День пам’яті захисників України, який відзначається щорічно 29 серпня.

           29 серпня 2023 року о 14-00 в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» КОМУНАЛЬНОГО  ПІДПРИЄМСТВА «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР»  Харківської обласної ради відбудеться захід до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України –  музична година пам’яті «І НАСТАНЕ СВІТАНОК».

           На заході пролунає Державний Гімн України, українська поезія та пісні,  присутні вшанують хвилиною мовчання пам’ять загиблих воїнів. 

                   День Незалежності України

     24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

     Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У XX столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

     Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

     24 серпня 1991 року Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи. Незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю в руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.

       Українці споконвічно мріяли про власну суверенну державу й творили і зберігали все те, що зараз є надбанням української культури.

       Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині ми боремося за власну свободу та незалежність. Україна стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах. Суспільство консолідувалося задля перемоги та розбудови держави як демократичної правової країни в сім’ї європейських народів. 

Матеріали взяті з сайту Українського інституту національної пам’яті

Онлайн-сторінка до Дня Державного Прапора:

«Незалежність і гідність – торжество прав людини»

Крилатий вітер розвіває стяг –
Блакить із золотом на нім переплелися,
Наш прапор майорить неначе птах:
Народ не вмер, й нікому не скорився!

Ми пишемо історію землі,
Своєї незалежної країни,
Ми – громадяни, хай іще малі.
Держава наша – вільна Україна.

З часів далеких відгомін іде
Про прадідів, відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він – символ незалежної держави.

Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним здобували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити.
(Коробова С.)

      На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.

     Історія українського синьо-жовтого прапора має дуже глибоке коріння і пронизує собою більшість доленосних подій в історії України.

 

У рамках выставки "Мій дім там, де серце" 19 серпня 0 14-00 в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» відбудеться авторський майстерклас «Харківське світло» від викладача художнього відділення ДМШ №5 Уляни Тредіт, учасниці різноманітних виставок, майстрині живопису та графіки. Викладач ознайомить з різними інструментами та матеріалами, з класичними техніками виконання робіт, покаже елементарні вправи для початківців.
 
З собою мати формат А-4 акварельного паперу, акварельні фарби, пензлики.
 
Чекаємо на вас!

Виставка творчих робіт «МІЙ ДІМ ТАМ, ДЕ СЕРЦЕ!»
 
12.08.2023 – 25.08.2023 (велика зала)
 
Виставка «Мій дім там, де серце!» викладачів школи приурочена до дня незалежності України.
 
До вашої уваги представлені творчі роботи в різноманітних техніках та жанрах професійних майстрів і прекрасних викладачів: Іванців Ірини Михайлівни, Тредіт Уляни Віталіївни, Погодіна Дениса Олександровича.
 
Ми експонуємо виставку про війну і про те, що переживає зараз наша країна, висловлюємо свої теплі почуття до рідного міста, трішки вже міркуємо про майбутнє. Сьогодні всі ми, кожен на своєму фронті, робимо все можливе, аби наблизити нашу перемогу. Для нас важливим є те, що юні та маленькі художники є також потужним фронтом, і в цьому ми, викладачі, їх надихаємо своєю творчістю!
 
Мовою без слів, мовою для всіх – про наш дім, про нашу любов!

«ХРОНІКИ ВІЙНИ ОЧИМА СЛОБОЖАНСЬКИХ МИТЦІВ»

 Презентація фільмів проєкту  «Харківщина: зруйнована, але незламна»

02.08.2023р. о 15-00  (велика зала)

02 серпня в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» КОМУНАЛЬНОГО  ПІДПРИЄМСТВА «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ разом з ГО «ХАРКІВСЬКИЙ  ПРЕС-КЛУБ» планується презентація фільмів «ХРОНІКИ ВІЙНИ ОЧИМА СЛОБОЖАНСЬКИХ МИТЦІВ» в рамках проєкту «Харківщина: зруйнована, але незламна», а саме: презентаційний ролик проєкту «Сліди», фільми «Ізюм. Хроніка апокаліпсису» та «Історія художника Ваткіна».

          У рамках заходу відбудеться перегляд та обговорення фільмів, виготовлених ГО «ХАРКІВСЬКИЙ  ПРЕС-КЛУБ» у липні-серпні 2023 року. Фільми «Ізюм. Хроніка апокаліпсису» та «Історія художника Ваткіна» присвячені митцям Слобожанщини Наталії Самусь та Юрію Ваткіну. Сюжети відтворюють злочини росіян на території Ізюмської міської та Харківської районної громад Харківської області.

         У презентації фільмів візьмуть участь художники, дизайнери, актори, представники органів державної влади й місцевого самоврядування, медіаспільнота. Герої сюжетів – це люди, які стали учасниками або очевидцями страшних подій у Харківській області. Наталія Самусь та Юрій Ваткін поділяться своїми враженнями від пережитого та побаченого, розкажуть про співпрацю з журналістами при створенні фільмів. Керівники проєкту поінформують про найближчі творчі плани, підготовку фільмів і власний досвід роботи з людьми, які постраждали від окупантів, сюжети про наслідки російсько-української війни служитимуть основою для створення національного банку пам’яті.

Шаблоны для сайта