Персональна виставка живопису Андрія Авілова
«ПОЧАТОК»
17.03.2026 – 26.03.2026

Добрий день! Я – Авілов Андрій, за освітою дизайнер, за покликом художник. Мій професійний шлях охоплює як дизайн інтер’єру, архітектуру, так і графічний дизайн, але найбільше мені подобається малювати та створювати художні роботи. На цій виставці буде представлено близько 20 творів, роботи в жанрі натюрморт та пейзаж в різних техніках.

Перша персональна виставка – це показник певних творчих досягнень, повідомлення про себе як творчу особистість, що на мові мистецтва передає своє бачення навколишнього світу, переказує свої внутрішні переживання, показує вміння працювати в мистецькому середовищі.

Пейзажні роботи виставки викликають ліричні почуття, налаштовують на добрий настрій, передають романтичні нотки. Також в пейзажах можна відзначити єдність людини з природою, відчути затишок у зображенні улюблених місць навколишньої дійсності. Захоплення красою української природи я намагався передати в картинах. В натюрмортах за допомогою ліній (чітких, або м’яко окреслених), колористичних нюансів я спробував передати форму предметів, їхню матеріальність.

Сподіваюсь, що харків’ян і гостей міста очікують в експозиції подив і захоплення.
Дякую всім, хто прийде на мою виставку!

Наукові студії Олексія Арсентійовича Івановського. До 160–річчя дослідника

У березні минає 160 років від дня народження географа, антрополога, професора Харківського університету Олексія Арсентійовича Івановського (1866–1934). Теоретик і практик, він професійно займався розробкою наукових проблем з етнографії, антропології, географії; був одним із тих, хто започатковував складання антропологічної класифікації населення Землі. Досліджував смертельно небезпечний вплив штучного голодування на організм людини.

Олексій Івановський народився 7 березня 1866 р. у містечку Муюта на Алтаї. Наполегливо навчаючись, після закінчення Томської гімназії здобував вищу освіту на історико–філологічному і фізико–математичному факультетах Московського університету. Протягом 1894–1895 рр. проходив стажування при Лейпцизькому університеті у німецьких науковців Фрідріха Ратцеля, Альфреда Геттнера та Вільгельма Шмідта. Молодий доктор філософії О.А. Івановський зацікавився відносно новою наукою антропологією, яка сформувалась у ХІХ столітті. І визначився з колом наукових інтересів з різних аспектів впливу середовища на розвиток суспільства.

У 1990–ті рр. О. Івановський брав участь у багатьох наукових виїздах у важкодоступні віддалені райони Киргизії, Монголії, Південного Алтаю, Персії, Туреччини, Кавказу. У пошукових експедиціях збирав унікальні антропологічні матеріали, проводив географічні та антропологічні дослідження. Результати яких опублікував у популярних і наукових часописах.

День Державного Гімну України: історія і сьогодення

10 березня щороку відзначається День Державного Гімну України згідно з рішенням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2021 р. Національний гімн є одним з ключових символів державності. Державний Гімн України згуртовує та надихає українців на боротьбу, згадуємо буремні часи Української революції 1917–1921 рр., і зримо у нинішню війну України за Незалежність.

Створення символу державності має багату, наповнену драматичними подіями історію, яка бере початок у ХІХ ст. та продовжується і нині. Автором тексту є український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський. Вірш, який став текстом національного гімну українського народу, був написаний восени 1862 р. Відтоді отримав широку популярність серед молоді, що не пройшло поза уваги царської влади. І вже з січня 1863 р. П. Чубинський опинився на засланні в Архангельській губернії «за шкідливий вплив на розум простолюду». Втім історія написаного ним вірша на цьому не завершилась.

Корифей української оперної сцени Іван Паторжинський

3 березня виповнилося 130 років від дня народження одного із найвидатніших представників української вокальної школи, педагога Івана Сергійовича Паторжинського (1896–1960). Його шляхетна постать, оксамитовий тембр голосу, могутній талант відомі всьому світові. У Харкові на сцені академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка в 1925–1935 рр. у повній мірі розкрилося його співоче обдарування.

А народився Іван Паторжинський 3 березня 1896 р. в багатодітній родині священика в с. Петро–Свистунове Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині територія Вільнянського району Запорізької області). Голосом Іван вдався в батька, який славився гучним потужним басом. Першим наставником Івана, який вивчив його абетці та музичній грамоті, став церковний дзвонар.

Спочатку Іван йшов у навчанні слідами батька. Паторжинський–молодший закінчив Бахмутське духовне училище та вступив до Катеринославської духовної семінарії. Втім мрії про майбутнє юнак пов’язував з театром. Адже «виховувався я з дитячих років на народній пісні, …на реалістичному українському музично–драматичному театрі з його яскравими представниками — Заньковецькою, Затиркевич, Садовським, Саксаганським, Кропівницьким, на творчості …М. Лисенка, С. Гулака–Артемовського», згадував маестро. Навчаючись, Іван співав у церковному хорі, організував відомий у місті чоловічий квартет, виступами якого цікавилися не лише пересічні городяни. Після одного з концертів відома співачка і педагог Зінаїда Малютіна запропонувала хлопцю уроки з вокалу. Їй вдалося умовити 19–річного юнака, у якого бракувало коштів, вчитися безкоштовно. Виявилося, ця зустріч для Івана Паторжинського стала доленосною.

Митець, улюблений мільйонами. До Всесвітнього дня письменника

3 березня щорічно відзначається Всесвітній день письменника — професійне свято літераторів World Day of the writer. У рік 150–річчя американського письменника Джека Лондона (1876–1916) літературознавці і любителі світової прози згадують митця, творчість якого у багатьох аспектах вважається зразковою. Книги його бентежать думки, розбурхуючи уяву. Українські видавництва продовжують публікацію художніх перекладів творів письменника, які користуються популярністю.

Джон Ґріффіт Чейні — так звали майбутнього письменника — народився 12 січня 1876 р. у Сполучених Штатах Америки. Прізвище, яке принесло йому світову популярність, успадкував у восьмимісячному віці від фермера Джона Лондона, який усиновив його, коли мати Флора Уеллман одружилася вдруге.

Дитинство, літа юності провів у м. Сан–Франциско. Хлопчик рано відчув любов до друкованого слова. Навчаючись у початковій школі, весь свій вільний час читав книжки з місцевої бібліотеки. Тоді ж, подейкують, Джек Лондон отримав перший письменницький досвід. І трапилось це завдяки своєрідному «покаранню», призначеному директором школи. За відмову співати щоранку з іншими учнями хором, Джек повинен був писати твори протягом того часу, поки тривав спів. Пізніше письменник приписував цьому випадку корисну звичку працювати зранку, записуючи тисячу слів.

У 1893 р. Джек Лондон узяв участь у літературному конкурсі газети «San–Francisco Call». Його нарис «Тайфун біля берегів Японії» зайняв перше місце й приніс авторові чималий за тогочасним курсом перший гонорар у 25 доларів. Успіх спонукав юнака всерйоз задуматися над майбутнім. Він не покинув роботу, яка давала йому мізерний заробіток. Але в перспективі Джек Лондон уявляв себе письменником. Задля чого продовжив займатися самоосвітою. Успішно підготувався до вступних іспитів до Каліфорнійського університету. Брак коштів завадив закінчити навчання і студіювання обмежилось лише одним семестром. Проте набутий життєвий досвід в Америці, у часи так званої «золотої лихоманки», допоміг Джеку Лондону в усвідомленому виборі оригінальних тем на творчому шляху.

Групова виставка творчих робіт вихованців гуртка малювання «ФАРБОГРАЙ» Комунального  закладу «Харківський ліцей № 61 Харківської міської ради»

«ВІДТІНКИ НАСТРОЮ»

01.03.2026 – 06.03.2026

       Добрий день! Я – Марина Шавшина, керівник гуртка «ФАРБОГРАЙ».      Мій професійний шлях охоплює як промисловий дизайн, так і педагогіку. За фахом я швачка верхнього одягу 4 разряду, «Технологія виробів легкої промисловості; Дизайн», це дозволяє мені навчати вихованців розумінню структури, форми та матеріалу. Окрім того, як кваліфікований вчитель трудового навчання, технологій та образотворчого мистецтва, майстерно перетворюю складні художні концепції на доступні та захопливі уроки для дітей.

       Харків завжди був містом інтелекту та творчості. Створюючи «ФАРБОГРАЙ» у грудні 2023 року, я ставила за мету надати дітям не лише психологічне розвантаження через малювання, а й реальні прикладні знання. Мій досвід інженера та дизайнера допомагає вихованцям бачити структуру світу, що є основою для будь-якої креативної професії.

Головні події та досягнення 2025 року:

• Тріумф на міжнародному рівні: Перемога в конкурсі «Я маю талант» (номінація «Дизайнер одягу»), що принесла ліцею міжнародне визнання.
• Перша виставка в ХЛ №61:Успішна  презентація творчих здобутків учнів гуртка «ФАРБОГРАЙ».
• Професійнасинергія:Впровадження у навчання принципів промислового дизайну, що базуються на досвіді керівниці як інженера-технолога.

«Перемога в міжнародному конкурсі — це не лише особисте досягнення, а й приклад для моїх учнів. Я хочу показати їм, що фах дизайнера та інженера відкриває світ».

Згідно з Указом Президента України «Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» від 26 лютого 2020 року № 58/2020 та з метою вшанування мужності і героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України, в Україні 26 лютого установлено щорічне відзначення Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Боротьба до Перемоги. День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

26 лютого 2026 р. Україна відзначає День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме з окупації Криму 12 років тому розпочалась збройна агресія Росії проти України. Відкритий спротив російській окупації, від мирної громадської активності до захисту України на передовій чи у тилу ворога, триває й досі. Тому цей день покликаний нагадати про неперервність боротьби за звільнення Криму від російських загарбників.

У 2020 р. Президент України Володимир Зеленський Указом No58/2020 встановив 26 лютого Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Сьогодні ми згадуємо та віддаємо данину мужності тисяч жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 р. вийшли у м. Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України. Вшановуємо тих, хто продовжує чинити опір окупантам, щоденно ризикуючи бути затриманим за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію Криму.

Війна за Незалежність України. До четвертої річниці від початку сучасної повномасштабної російсько–української війни

24 лютого 2026 р. виповнилося чотири роки від початку повномасштабної загарбницької війни, яку російська федерація розв’язала проти України та Українського народу. Агресор грубо порушує норми міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, із застосуванням терору та актів геноциду щодо українців.

Загалом сучасна Війна за Незалежність України проти одвічного ворога — московії триває вже дванадцять років, з 19–20 лютого 2014 р. — перших актів збройної агресії проти мирних громадян у центрі української столиці та перших зафіксованих перетинів державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку.

До 24 лютого 2022 р. основні воєнні дії відбувалися на сході нашої країни. Протягом восьми років Збройні Сили України разом з численними добровольчими формуваннями ефективно стримували цей напад, зупинивши просування московських загарбників та звільнивши більшість захоплених ними на той час територій. Окупованими залишалися Автономна Республіка Крим, місто Севастополь і частина Луганської та Донецької областей. Стосовно цих повністю підконтрольних територій внутрішня і зовнішня риторика кремля зводилася до нібито існування там нових «народних» республік, які прагнуть незалежності під патронатом росії.

24 лютого — Національний день молитви в Україні

Україна відзначає Національний день молитви. Постанова про встановлення Національного дня молитви прийнята Верховною Радою України 12 лютого 2025 р. Цього року пам’ятний день 24 лютого є четвертими роковинами повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Сьогодні українці відстоюють свою незалежність та ідентичність, захищають своє право вільно жити на власній Богом даній землі. Загальнонаціональна молитва до Бога є благоговійним зверненням за силою для перемоги та запорукою консолідації і єднання українського суспільства. Спільна молитва захистить Україну та тих, хто продовжує боротьбу на полі бою, стане свідченням духовного єднання українського народу та символом нашої непохитної віри у перемогу.