Біля витоків українського професійного театру. До ювілею Івана Карпенка–Карого

29 вересня виповнилося 180 років від дня народження Івана Карповича Карпенка–Карого (справжнє прізвище Тобілевич) (1845–1907), знаного письменника, великого драматурга, визначного театрального актора та режисера, українського громадського діяча.

Майбутній митець Іван Тобілевич народився у 1845 р. в селі Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії. Тобілевичів справедливо називають засновниками українського театру. Брати драматурга і актора Івана Тобілевича — режисери та актори Микола Садовський, Панас Саксаганський, сестра — актриса та співачка Марія Садовська–Барілотті. До роду Тобілевичів ввійшли найкращі театральні творці тих часів: Марія Заньковецька стала дружиною Миколи, а Софія Тобілевич була другою дружиною Івана і авторкою мемуарів «Життя Івана Тобілевича». Завдяки зусиллям цієї родини Україна нарешті отримала свій професійний театр.

Популярним Іван Тобілевич став під псевдонімом Іван Карпенко–Карий. У поєднанні імені його батька та прізвища Гната Карого, улюбленого героя із п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Батько, Карпо Адамович Тобілевич, походив із зубожілого старовинного дворянського роду. Працював прикажчиком поміщицького маєтку. Мати була кріпачкою–покоївкою, яку закоханий Карпо Тобілевич викупив у панів Золотницьких. Завдяки їй, діти з пелюшок полюбили театральні вистави.

Трудову діяльність Іван Тобілевич розпочав досить рано. Через матеріальну скруту його освіта обмежилася чотирикласним училищем, по закінченню якого Іван майже два десятиліття служив у державних канцеляріях різного рівня. Робота з людьми на посадах від писарчука до секретаря міського поліцейського управління додала творчих вражень і життєвого досвіду майбутньому драматургу. На початку 1860–х рр., працюючи в повітовому суді в с. Бобринці, він познайомився з Марком Кропивницьким, через якого долучився до театральної сцени.

Художня виставка учнів творчої студії  «Авокадо»

«ТВОРЧИЙ  КАЛЕЙДОСКОП»

01-10 жовтня 2025р.

       Творча студія «Авокадо» з великим задоволенням оголошує                   про проведення виставки малюнків, де юні художники матимуть можливість продемонструвати свої роботи. Ця подія стане для них справжнім святом мистецтва, креативності та натхнення!

       Творча студія була заснована Дмитренко Наталією Сергіївною, викладачем, який з великим ентузіазмом навчає дітей та дорослих різним технікам образотворчого мистецтва. У нашій студії учні випробовують нові ідеї, відкривають для себе старі традиції та вдосконалюють свої навички.

       Якість робот наших учнів є результатом їхньої наполегливої праці, кожній роботі ми приділяємо багато часу та уваги, щоб досягти найкращих результатів.

        Творча студія «Авокадо» — це не просто місце для навчання; це простір, де розкриваються таланти, знаходяться однодумці, створюється мистецтво та відбувається особистісний розвиток. Учні проходять складний, але захоплюючий шлях, де завзято працюють над удосконаленням своїх навичок. Саме завдяки їхнім старанням ви зможете насолодитися чудовими роботами на нашій виставці.

       Запрошуємо всіх бажаючих відвідати нашу виставку та підтримати юних митців.

       Це чудова можливість для батьків, друзів і всіх поціновувачів мистецтва – побачити, як юні таланти втілюють свої мрії на полотні.

Завітй на Вовна Fest вже цих вихідних у Харкові!

? 26–28 вересня
? ХНАТОБ, ІВЦ «Бузок»
? 10:00 – 18:00

На тебе чекають:
? унікальні вироби ручної роботи
?? нові знайомства та натхнення
? тепла й творча атмосфера

? Приходьте і відчуйте справжнє свято творчості!
Для Вас, з любов'ю❤️

Символи мають значення. 30 років тому вперше піднято сучасний прапор міста Харкова

23 вересня 1995 р., 30 років тому, вперше піднято сучасний прапор міста Харкова. Рішення про затвердження герба і прапора Харкова було прийнято ІХ сесією Харківської міської ради ХХІІ скликання 14 вересня 1995 р.

Прапор українського міста Харків є символом міського самоврядування. Його полотно зеленого кольору, символізує достаток, радість, надію на краще. В центральній частині стягу розташований герб, зображення якого було також затверджено депутатами. Виразні символічні деталі оповідають, чим Харків вирізняється між інших міст України.

Герб міста Харкова створений за стандартами Українського геральдичного товариства. Він відображає історію та традиції міста. Герб Харкова являє собою чотирикутний, загострений до низу геральдичний щит. На зеленому полі якого зображені наповнений плодами та заквітчаний ріг достатку. Ріг достатку символізує природні багатства. Він перехрещений з кадуцеєм — золотим жезлом із срібними крилами, оповитим зміями срібного кольору. З міфології кадуцей — незмінний атрибут бога Меркурія, який в епоху античності вважався заступником торговців, мандрівників, парламентаріїв. Змії, що його обвивають, символізують мудрість. Зображення кадуцею та рогу достатку розміщуються на діагоналях умовного прямокутника геральдичного щита, перехрещуючись в його центрі.

Велетень думки і слова Олександр Опанасович Потебня

22 вересня виповнилося 190 років від дня народження визнаного українського мовознавця, Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891), який зробив значний внесок у розвиток східнослов’янської діалектології та теорії мови. Українського філолога, літературознавця, фольклориста, етнографа, педагога і громадського діяча колеги порівнювали з «українським Сократом» Григорієм Сковородою. Олександр Потебня є видатним європейським лінгвістом, відомим у світі.

Життя та наукова діяльність О.О. Потебні тісно пов’язані з Харківським університетом. Народився Олександр Потебня 22 вересня 1835 р. в небагатій, одначе освіченій шляхетній родині на хуторі Манів поблизу с. Гаврилівка Роменського повіту. Хлопчик виріс серед буйної природи Полтавщини. Рідні навчили його основ української мови, плекали у синові любов до рідної землі.

Після закінчення Радомської гімназії в Польщі, де вчителем служив його дядько Олексій Іванович Марков, шістнадцятирічній юнак вступив на юридичний факультет Харківського університету. Крім навчання, захоплювався літературними творами українських авторів: Григорія Квітки–Основ’яненка, Івана Котляревського, Петра Гулака–Артемовського. Приєднавшись до гуртка збирачів фольклору, Олександр Потебня займався пошуком маловідомих зразків народної творчості. Записував почуті українські прислів’я, приказки, пісні та повір’я. Відчувши потяг до вивчення української історії, бажаючи глибокого засвоєння мов (при вступі в університет вже володів польською та німецькою), Олександр Потебня перевівся на історико–філологічний факультет. Під впливом відомого філолога–славіста, професора П.О. Лавровського, після закінчення університету в 1856 р. він обрав викладацьку роботу.

Петро Савич Єфименко — перший біограф кошового отамана Петра Калнишевського

У вересні минуло 190 років від дня народження Петра Савича Єфименка (відомого також як П. Одинець) (1835–1908), українського історика, етнографа, фольклориста, бібліографа, літературного критика, громадсько–культурного діяча. Перебуваючи на засланні на півночі Росії, він зібрав документальні джерела і опублікував перше біографічне дослідження, присвячене отаману Петру Калнишевському. Останньому кошовому зруйнованої 250 років тому Запорозької Січі. Цьогоріч вагомій історичній публікації про П. Калнишевського виповнилося 150 років.

Народився Петро Єфименко 2 вересня 1835 р. в незаможній українській селянській родині у с. Великий Токмак Таврійської губернії (нині місто Токмак адміністративний центр Пологівського району Запорізької області). По закінченню Катеринославської гімназії здобував вищу освіту на юридичному факультеті в Харківському університеті. Звідки у 1858 р. був відрахований за несплату внеску за навчання.

Петро Єфименко спробував продовжити освіту в Москві, Києві. Але в лютому 1860 р. був заарештований царською поліцією разом з групою колишніх студентів Харківського університету за участь у таємному студентському товаристві. Як з’ясувало слідство, біля джерел підпільного гуртка знаходились двоє здібних юнаків, Яків Миколайович Бекман і Митрофан Данилович Муравський. Приватні розмови товаришів часто з університетських тем перекидалися на політичні. Зокрема, студенти критикували підсумки Кримської війни 1853–1856 рр. Адже поразка Російської імперії та укладання Паризького мирного договору призвели до загострення внутрішніх соціально–економічних проблем. Країні, вважали вони, були гостро необхідні радикальні реформи.

Провідник українського малярства Олександр Мурашко

У вересні виповнилося 150 років від дня народження визначного українського художника Олександра Олександровича Мурашка (1875–1919). Один з найталановитіших учнів Іллі Рєпіна, знаменитого майстра та нашого земляка. О. О. Мурашко слушно вважається видатним художником, який у XX столітті сприяв інтеграції українського мистецтва у світовий контекст, запровадивши новий стиль в українському живописі.

Митець поєднав європейський імпресіонізм з національними традиціями, створивши власний, унікальний стиль, який проклав шлях новому українському малярству. Завдяки його діяльності, представлене на міжнародних виставках українське мистецтво позбулося провінційності, ставши частиною світового художнього процесу.

Олександр Мурашко був першим українським художником, чиї роботи були високо оцінені на міжнародній арені. За картину «Карусель» він отримав золоту медаль Х міжнародної виставки в Мюнхені (1909). Визнаний у Європі майстер брав участь у десяти виставках, поміж них була одна персональна та ІХ Венеційська бієнале.

Продовжуючи справу Миколи Івановича Мурашка — свого першого вчителя та засновника Рисувальної школи у Києві, Олександр Мурашко багато сил поклав на підготовку нового покоління художників. У 1913–1917 рр. викладав у Київському художньому училищі. Формував нову мистецьку освіту, адже разом з Георгієм Нарбутом, Федором Кричевським, Михайлом Бойчуком працював біля джерел Української державної академії мистецтв.

Творче життя митця пов’язане з м. Києвом, де він народився 7 вересня 1875 р. До рідного міста повернувся після творчих поїздок до Європи і в якому трагічно загинув 1919 р. Мав власну художню майстерню. У Києві, в Національному художньому музеї України, зберігається значна частина його відомих робіт.

Виставка спільноти майстрів «Art Гурт А»
 Відкриття нових обріїв декоративно-ужиткового мистецтва

Харків, Україна.

З 17 по 21 вересня 2025 року творча спільнота «Art Гурт А» запрошує поринути у світ декоративно-ужиткового мистецтва та відвідати виставку, що відбудеться в інформаційно-виставковому центрі «Бузок». Ця подія стане справжнім відкриттям для шанувальників прекрасного.

Про виставку

Виставка «Art Гурт А» — це багатогранне культурне явище, що поєднує функції мистецької експозиції, ярмарку та освітнього майданчика. До уваги відвідувачів представлені унікальні авторські роботи, створені талановитими харківськими майстрами. Експонати, серед яких живопис, кераміка, прикраси, мінерали та дизайнерські вироби, відображають живий і активний процес локальної творчості.

Кожен предмет — це окрема історія, втілена в різноманітних техніках, де сучасні тенденції зливаються з глибоким розумінням традицій. Вони об'єднані спільними темами — красою природи та майстерністю ручної праці, що надає експозиції змістовної та естетичної цілісності. Цей захід сприяє популяризації творчості та передачі культурних цінностей, особливо серед молодого покоління.

Для відвідувачів

На виставці ви зможете не лише побачити вишукані авторські твори, а й відчути їх особливу енергетику. Це чудова нагода знайти унікальний предмет для власного простору або обрати неповторний подарунок, що нестиме тепло людських рук.

Ваша присутність стане неоціненною підтримкою для митців, які своєю самовідданою працею збагачують культурний простір нашого міста. Протягом роботи виставки до ваших послуг будуть оформлювач та консультант.

Виставка декоративно-ужиткового мистецтва спільноти «Art Гурт А» чекатиме на вас у малій виставковій залі ІВЦ «Бузок» з 17 по 21 вересня, щодня з 10:00 до 18:00. Вхід – вільний.

?Харківʼяни, запрошуємо вас на свято творчості та майстерності в Харкові!
З 12 по 14 вересня в ІВЦ «Бузок» (вул. Сумська, 25, ХНАТОБ) відбудеться виставка handmade «Калейдоскоп творчіх ідей»спільноти майстрів Слобожанщини «Творчі серця» @tvorchi_sertsia

На вас чекають унікальні вироби, виготовлені власноруч майстринями: одяг, сумки, прикраси, іграшки, декор для інтер’єру, свічки, парфуми.

Майстер-класи для дітей та дорослих:
✨ Лялька-Мотанка — 13.09 о 12:00
✨ Желейне мило-антистрес — 13.09 о 14:00
✨ Силянка з бісеру — 14.09 о 11:30
✨ Ароматне саше — 14.09 о 14:00
Для самих маленьких відвідувачів - святковий аквагрим.

? Графік роботи:
▫️п’ятниця, субота — 10:00–18:00
▫️неділя — 10:00–17:00

? Приходьте і відчуйте справжнє свято творчості!

Борець за Незалежність України Володимир Пасічник

Виповнилося 90 років від дня народження українського громадського діяча, одного із засновників Народного Руху України, голови Харківського осередку Володимира Михайловича Пасічника (1935–2013). Знаний, активний організатор і учасник демократичних процесів та боротьби за Незалежність України в Харківській області і в Україні. А ще громадянин міста, який у 1989 р. встановлював у Харкові перший в Україні Хрест жертвам Голодомору.

Володимир Пасічник народився у багатодітній родині в селі Попівцях Підкамінського (нині Бродівського) району на Львівщині 24 серпня 1935 р. — у дату, коли через багато років боротьби і великих зусиль (1991) урочисто було проголошено Незалежність України. Щирий патріот, відданий громадянин України він вважав той день найщасливішим у своєму житті. До важливої в історії нашої держави події Володимиру Пасічнику та його рідним судилося пройти через великі випробування: заслання до Сибіру, коли сім’я у 1940–х рр. опинилася на межі виживання. Там і Володимир подорослішав не за роками, дитиною зазнав гонінь та переслідувань. Наприкінці 1947 р. Пасічники повернулися в Україну. У 1954 р. після військової служби Володимир Михайлович залишився на Слобожанщині. Працював у ливарному цеху ХТЗ, де робота завжди вважалась найважчою. Заочно навчався на філологічному факультеті Харківського держуніверситету. Хоча присвячену творчості Івана Франка дипломну роботу, яку спочатку планували опублікувати, захистити не дали, розгледівши вияви «буржуазно–націоналістичної ідеології». А Пасічника виставили за університетські двері за рішенням партійних зборів (диплом про вищу освіту він отримав у 1993 р.). Володимир Михайлович згадував, як після відрахування доброчесні викладачі відводили очі, уникаючи з ним спілкування.