Super User

Пам’яті лауреата Нобелівської премії Саймона Кузнеця
Американський економіст Саймон Кузнець (1901–1985), день пам’яті якого відзначається 8 липня, є одним з трьох лауреатів Нобелівської премії, життя яких пов’язане з Харковом. За життя відомий науковець і громадянин Сполучених Штатів, роботи якого відрізнялись аналітичністю і струнким викладенням економічної теорії та історії, не публікував особистих спогадів і не любив згадувати свій «доамериканський період».
Сплеск інтересу до часу його харківського зростання, увічнення ім’я науковця припали на ХХІ століття. Уславленню С. Кузнеця передували біографічні пошуки дослідників Володимира Московкіна, Юліани Полякової. У 2011 р. на фасаді корпусу колишнього комерційного інституту, у якому він навчався, була урочисто відкрита пам’ятна дошка. У 2013 р. ім’я С. Кузнеця присвоєне Харківському національному економічному університету. В 2016 р. перейменовано вулицю, провулок у Шевченківському районі міста та відкрито погруддя трьом Нобелівським лауреатам біля центрального входу ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
Семен Абрамович Кузнець народився 30 квітня 1901 р. в м. Пінську, розташованому на території сучасної Білорусі. Через події Першої світової війни сім’я Кузнеця виїхала в глиб імперії. Деякий час Семен з матір’ю і двома братами проживали в Рівному, Києві. «Зупинка сім’ї в Харкові обернулася хаотичним шестирічним перебуванням», досить виразно було вказано в публікації Каліфорнійського університету. Труднощі через невпорядкованість приватного життя в Харкові у 1915–1922 рр. посилювали часті зміни влади, а відтак і нові правила та умови буття.
Сім’я Кузнеця оселилась на розі Благовіщенської та Дмитрівської вулиць у приміщенні, відведеному біженцям. У 1915–1917 рр. юнак досить успішно навчався у Другому Харківському реальному училищі. У свідоцтві С.А. Кузнеця про завершення навчання проставлені вісім «п’ятірок», п’ять «четвірок». Гарно склавши іспити за вищий додатковий клас, майбутній студент отримав омріяне право здобувати освіту у вищому навчальному закладі. Місцем навчання Семен Кузнець обрав нещодавно відкритий Харківський комерційний інститут, розташований у побудованому в 1916 р. за проєктом О.М. Бекетова навчальному корпусі по вулиці Єпархіальній.
ВИСТАВКА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА СПІЛЬНОТИ МАЙСТРІВ

ВИСТАВКА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА СПІЛЬНОТИ МАЙСТРІВ
«Art Гурт А»
08.07.2025 – 13.07.2025
З 18 по 21 червня 2025 року в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» відбудеться виставка декоративно-ужиткового мистецтва майстрів спільноти «Art Гурт А».
Представлені роботи створені майстрами міста Харків, незважаючи на всі труднощі сьогодення.
Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації цієї виставки.
Відвідавши виставку, ви зможете не тільки насолодитися красою, але й підтримати мистецтво.
Долучайтеся до нас та відкривайте для себе світ творчості!
Часи роботи: 10.00 – 18.00. Вхід вільний.
Дата: 18- 21 червня 2025 року.
Місце: інформаційно-виставковий центр «Бузок» (праве крило ХНАТОБу, Сумська, 25).
#виставка #мистецтво #харків #Бузок

Архітектор, громадсько–політичний діяч Сергій Тимошенко
Автор архітектурних проєктів у стилі модерну, український державний і громадсько–політичний діяч ХХ ст. Сергій Прокопович Тимошенко добре відомий у Харкові. За неповні десять років роботи у нашому місті він залишив по собі добру пам’ять, вагомий архітектурний доробок. На його честь в Харкові у 2018 р. встановлено пам’ятну дошку та у липні 2024 р. перейменовано вулицю Слобідського району. Напередодні дня пам’яті С.П. Тимошенка варто згадати основні віхи харківського періоду його біографії.
Народився Сергій Тимошенко 5 лютого 1881 р. у с. Базилівка (нині Сумська область) на Чернігівщині в сім’ї землеміра Прокопа Тимофійовича Тимошенка. Мати, Юзефіна Яківна, походила з польського роду Сарнавських.
У сім’ї Тимошенків шанували науку. Старший син — Степан Прокопович Тимошенко, став всесвітньо відомим вченим–механіком, автором праць з теорії пружності, опору матеріалів і будівельної механіки, одним із засновників Академії наук України, академіком численних іноземних академій, лауреатом багатьох престижних міжнародних премій. Молодший, Володимир Прокопович Тимошенко, відомий як професор економіст, учасник українського національно–визвольного руху, заступник міністра торгу і промисловості за часів П. Скоропадського, науковець дослідних установ УАН. Пізніше троє братів Тимошенків опинилися в еміграції в США, де також не загубилися. Вони прославили свій рід, який став окрасою отчої Базилівки.
А в дитячому віці Сергій разом із братами набував домашню освіту. Потім навчався в Роменському реальному училищі. Диплом інженера отримав у Інституті цивільних інженерів у 1906 р. в Петербурзі. Навчаючись, започаткував студентський самодіяльний гурток вивчення української архітектури. С.П. Тимошенко долучився до нелегальної політичної роботи, ставши активним членом міцної на той час Української студентської громади. У 1903 р. увійшов до Революційної української партії, згодом — Української соціал–демократичної робітничої партії. Якось під час студентської демонстрації Сергій Тимошенко відчутно постраждав від рук чорносотенців. Лікарі вибороли йому життя. Наслідком поранення стали проблеми із зором. Проте він не полишив громадську та політичну діяльність в українському русі.
Персональна виставка живопису ОКСАНИ САВЧЕНКО «Розмалюю свiт барвами душi»

Персональна виставка живопису ОКСАНИ САВЧЕНКО
«Розмалюю свiт барвами душi»
02.07.2025 - 11.07.2025
? 02–11 липня
? ІВЦ «Бузок», вул. Сумська, 25
@buzok_kh
? з 10:00 до 18:00
? Вхід вільний!
Оксана Савченко – художниця з Харкова, яка працює в багатошаровій техніці олійного живопису. З 2020 року вона йде шляхом мистецтва, створюючи яскраві та позитивні картини, наповнені світлом, радістю та душевним теплом.
Художниця принципово не зображує негатив – її полотна надихають, підтримують та запрошують у світ, де править краса. У її творчості – пейзажі, натюрморти, тварини та казкові образи, які навіяні природою та подорожами.
Оксана брала участь у виставках у київських галереях «Глобус» та «МОДІ», а також у міжнародних артконкурсах, де була відзначена престижними нагородами:
- ІІ місце в конкурсі «Golden Time» (Великобританія, 2022 та 2025рр.)
- ІІ місце в конкурсі «Вуса Далі» (Іспанія, 2022р.)

Багатство форм і архітектурних стилів
1 липня в Україні щорічно відзначається День архітектури — професійне свято архітекторів та містобудівників, працівників проєктних організацій та місцевих органів містобудування та архітектури. З цієї нагоди харків’яни вшановують майстрів і творців величної «музики в камені». І згадують авторів самобутніх проєктів минулого, які й на сьогоднішній день є гордістю й надбанням нашого міста.
До цьогорічних славетних ювілярів належить перший архітектор міста, автор проєктів планування Харкова та інших міст губернії Петро Антонович Ярославський (1750–1810). Уродженець м. Охтирки на Слобожанщині, після навчання в Харківському колегіумі та отримання фахових навиків у відомого зодчого В. Баженова в Москві, повернувся в Україну і майже 30 років був архітектором Слобідсько–Української губернії.

Історія Конституції України: від ідеї до закону
28 червня 2025 р. Україна відзначає 29–ту річницю прийняття Конституції — головного нормативно–правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.
Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення та героїчного протистояння ворогу, це державне свято набуло особливої ваги. Незалежність, права людини, єдність — ті головні цінності, закріплені Основним Законом і є ядром консолідації Українського народу.

День кримськотатарського прапора
26 червня в Україні відзначається День прапора кримськотатарського народу. З цієї нагоди проводяться заходи, покликані підкреслити єдність українського та кримськотатарського народів у боротьбі за свободу, гідність і відновлення територіальної цілісності України.
Кримськотатарський прапор є символом боротьби за право жити на рідній землі, уособлює права та свободи одного з корінних народів України. Офіційно кримськотатарський прапор був схвалений першим Курултаєм (загальнонаціональним з’їздом народних представників) кримських татар у грудні 1917 р. у Бахчисараї. За радянських часів кримськотатарський народ зазнав переслідувань і репресій. Трагічна доля спіткала й прапор, який у 1929 р. був повністю заборонений. Кримінальним злочином вважалося навіть його зберігання. Особливо активно репресивні органи застосовували покарання до незгодних з насильницьким виселенням кримських татар з рідної землі в 1944 р. Відновлення прапору відбулося 30 червня 1991 р. на другому Курултаї кримських татар у Сімферополі.

Мистецький хист Олександра Івановича Сердюка
27 червня виповниться 125 років від дня народження артиста, режисера, педагога Олександра (Леся) Івановича Сердюка (1900–1988). У Харкові добре пам’ятають талановитого актора, директора і художнього керівника Харківського українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка (1957–1962). На будинку, де мешкала сім’я актора, в 1992 р. встановлена меморіальна дошка. Актору присвячені документальні стрічки «Зустріч з тобою» (1968), «Харків Леся Сердюка» (1995).
Олександр Сердюк народився 27 червня 1900 р. у селянській родині в с. Бзів Переяславського повіту Київської губернії. Навчався в Києві в Музично–драматичній школі Миколи Лисенка, яка на рік закінчення (1919) мала статус Державного музично–драматичного інституту ім. М.В. Лисенка. Молодий актор дебютував у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Актор познайомився з режисером Лесем Курбасом. Їх пов’язували роки успішної роботи в театрі «Березіль». Захоплений творчістю, Л. Сердюк брав участь у роботі Правління Мистецького Об’єднання «Березіль». Працював у музейній комісії, намагаючись створити в 1920–ті рр. оригінальну експозицію всеукраїнського музею театру. Йому належать слова: «…нашим вчителем в житті, нашим моральним і художнім еталоном був Лесь Курбас».
Робота в театрі дала Л. Сердюкові можливість творчого розвитку, відкривала перспективу опановувати інші галузі мистецтва. На знімальних кіномайданчиках він працював з видатним кінорежисером Іваном Кавалерідзе, а також з початківцем, пізніше відомим актором і режисером Леонідом Биковим. Майстерність, накопичений досвід професор О.І. Сердюк передавав молоді у Харківському театральному інституті (нині Університет мистецтв). Багато років очолював Харківське відділення Спілки театральних діячів (нині Національної спілки театральних діячів України). Харківський Будинок актора, на базі якого працюють майже всі недержавні театри міста, носить ім’я Леся Сердюка.
ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ ЕЛЬМІРИ АЛІЄВОЇ «Мінливість настроїв»

ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ ЕЛЬМІРИ АЛІЄВОЇ
«Мінливість настроїв»
24.06.2025 – 03.07.2025 (мала зала)
Ельміра – корінна харківʼянка. Закінчила середню школу, курси живопису, університет. З дитинства малювала, здійснювала оформлення шкільних свят, була солісткою у шкільному хорі.
Майже п’ятнадцять років свого життя присвятила роботі з дітьми. Працювала у садочках, викладала у школі, вела гуртки.
Першу картину олією написала у 2021 році, потім була перерва майже півтора року. З 2023 року відновила заняття малюванням. Протягом усього часу Ельміра займається з викладачем та удосконалює свою майстерність.
Це – перша виставка такого масштабу. Усе життя художницю супроводжували сумніви і страх, що роботи можуть не сподобатися широкій аудиторії.
Ідеї для нових робіт приходять у снах або залежно від стану душі.
Автор вдячна усім, хто її підтримує і цінує її творчість.
Персональна виставка живопису Віктора Лисенка «ІНШИЙ ПОГЛЯД»

Персональна виставка живопису Віктора Лисенка
«ІНШИЙ ПОГЛЯД»
19.06.2025 – 25.06.2025 (велика зала)
Художник сприймає образотворче мистецтво як цілісну систему, що постійно еволюціонує від одного стилю до іншого – від реалізму до імпресії, футуризму, кубізму, абстракції. Експерименти митця з пластикою художніх форм вилилися в свій власний образний ряд, у чітку систему образотворення.
У виставкову експозицію входять обрані живописні композиції, які створювалися за період останніх 15 років – від композицій в жанрі «ню» до фігурних напівабстрактних образів.
Віктор Лисенко народився у 1981 році в Харкові. За фахом архітектор, навчався в Харківському будівельному технікумі, після – в ХНУГХ ім. О.М. Бекетова, був викладачем на кафедрі архітектурного проектування та рисунку, також викладав у ліцеї академії. Заснував у 2009 році Майстерню аналітичного мистецтва, викладав академічний рисунок та живопис. Його картини та творчі методи відомі далеко за межами нашої країни. Наразі художник входить до складу Асоціації художників ARTE міста Братислави (Словакія).