Super User
В ІВЦ "Бузок" Групова виставка художньої студії «ART-PEOPLE» «МИТТЄВОСТІ»
Групова виставка художньої студії «ART-PEOPLE»
«МИТТЄВОСТІ»
06.07.2024 – 16.07.2024 (велика зала)
Ми, група художниць – Людмила Корнілова, Олександра Торяник, Оксана Помазуновська, Людмила Жорняк, Оксана Єна, Алла Глущенко, Наталя Большуткіна – вітаємо всіх на нашій виставці!
Ми всі дуже різні за віком, за фахом, за характером, але здатність бачити та відчувати красоту навколо та бажання творити привело нас до студії Світлани Юдіної «ART-PEOPLE». Світлана – чарівна, завзята, талановита. Ми завжди відчували ії любов до своєї роботи, до нас, учнів. Чого ми тільки не створювали в студії: малювали олівцями, пастелью, робили батік, декупаж, вітражі! І, звісно, писали олією. Це було так цікаво та душевно! Кілька років (багато) ми відвідували «ART-PEOPLE», сдружилися, і вже навіть не уявляли себе без цієї атмосфери творчості, один без одного.
З різних куточків міста ми зліталися в студію, як «бджоли на мед», і так от ми й стали «бджілками».
А оскільки ми не обмежувалися лише малюванням, а в студії та за ії межами валяли, в’язали, шили іграшки, робили прикраси, пекли тістечка, варили мило, співали, танцювали, читали вірші, займалися йогою, мандрували, то стали «шаленими». Наша група «Шалені бджілки» існує вже біля десяти років. Дуже вдячні нашим вчителям Світлані Юдіній та Станіславу Іляшенко за труд та терпіння!
Після повномасшабного вторгнення оскаженілого сусіда багато хто поїхав, і не тільки з Харкова. Ті, хто залишився з нас, деякий час були розгублені, налякані, але дуже підтримувало «Як ти?», «Що у вас?». Турбота про близьких, волонтерство, намагання хоч чимось бути корисними допомогало втримати рівновагу. Згодом, щоб не втратити здоровий глузд, ми почали зустрічатися в когось вдома, по черзі малювати та смакувати.
Такі зустрічі — справжнє щастя! Після двох років великої війни нас вже більше. Дякуючи ЗСУ ми продовжуємо жити у рідному місті, зустрічатися, радіти та цінувати всі миттєвості нашого швидкоплинного життя!
Запрошуємо на Мистецький Нетворкінг, який відбудеться в інформаційно-виставковому центрі «Бузок», вул. Сумська, 25 (праве крило ХНАТОБа)
Цей захiд має на меті об’єднати митців Харкова, котрі на разі перебувають в місті, для реалізації творчих задумів. Це буде серія щотижневих заходів, спрямована на об'єднання творчих людей Харкова, художників, акторів, письменників, фотографів, поетів, музикантів, мистецтвознавців та інших творчих професій для створення нових культурних продуктів. Це вільний простір, де зустрічаються представники всіх напрямів сучасного мистецтва. Якщо ви займаєтеся сучасним мистецтвом, або просто його любите, якщо ви шукаєте партнерів та однодумців, якщо ви хочете створювати щось нове та неординарне, ласкаво просимо до нас у гості...
У програмі:
- зустріч із художниками і авторами експозицій Євгенією Смецькою та Віталієм Сластяниковим, трохи живої музики, розмови на філософські й ліричні теми...
- мистецтвознавець, критик, театральний оглядач Вікентій Пухарєв розповість учасникам зустрічі про закриття театрального сезону у Харковi.
- живе спілкування учасників зустрічі. Учасники поговорять про мистецтво, самопідтримку, творчі емоції...
ПОЧАТОК заходу: 17:00
Організатор і автор ідеї проведення заходу: громадський діяч у сфері культури, блогер Юрій Путнiк
Участь безкоштовна. Ми запрошуємо всіх бажаючих відвідати наш захiд! Вам знадобиться лише позитивний настрій, та бажання поспілкуватися.
Попередня реєстрація не потрібна!
Захiд проводиться з урахуванням безпекової ситуації і з дотриманням обмежень воєнного стану.
Конт. тел. 097-543-3-546
28 червня 2024 року Україна відзначає 28-му річницю прийняття Конституції — головного нормативно–правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.
Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення та героїчного протистояння ворогу всі ми по-новому сприймаємо цінності, закладені у Конституції України. Основний Закон є ядром консолідації Українського народу.
Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. В пам’ять про цю доленосну подію щорічно святкується державне свято — День Конституції України.
«Верховна рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Української народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосування, приймає цю Конституцію — Основний Закон України», проголошено в документі 1996 р.
Українська Конституція має многолітню історію і вважається однією з найдавніших у світі. «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» гетьмана Пилипа Орлика — документ, нині знаний як перша українська Конституція, був ухвалений 5 (16) квітня 1710 р.
Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) був прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року. Ця важлива подія стала підсумком активної законодавчої діяльності конституційної комісії на чолі з головою Центральної Ради академіком Михайлом Грушевським. Конституція проголосила Українську Народну Республіку суверенною демократичною парламентською державою з розподілом державної влади на законодавчу (Всенародні Збори), виконавчу (Рада Народних Міністрів) та судову (Генеральний Суд). Вона запровадила та здійснила правове регулювання новітніх для тогочасної української правової системи принципів, зокрема, визнання народу основним джерелом влади, децентралізації влади, принципу рівності політичних і громадянських прав.
В ІВЦ "Бузок" Персональна виставка живопису Віталія Сластяникова «ЩАСЛИВІ ЗУСТРІЧІ»
Персональна виставка живопису Віталія Сластяникова
«ЩАСЛИВІ ЗУСТРІЧІ»
25.06.2024 – 07.07.2024 (мала зала)
Віталій Сластяников народився і виріс у Харкові, має освіту, не пов’язану з мистецтвом. З молодих років його охоплювали періодичні сплески творчого натхнення, але незабаром воно поступово згасло, так як виникли інші інтереси. І тільки через багато років Віталій раптово усвідомив, що довго йшов хибним шляхом. Він зрозумів, що творчість є невід'ємною частиною його життя, її змістом і основним способом самовираження.
Представлена серія відрізняється оригінальною ідеєю, що поєднує роботи не лише сюжетно, а й візуально. Вона побудована на основі двох геометричних фігур, розташованих в одному й тому же місці в кожній роботі. В основі експозиції лежить історія любовних стосунків. Вона розбита на кілька етапів і виглядає як ланцюжок, згідно з задуманим сценарієм. Заохоченням до такого рішення послужило бажання по-новому подивитися на традиційне сприйняття реальності та занурити глядача у глибокі роздуми.
Віталій працює виключно олією на полотні, в різних напрямках. Завдяки аскетичності робочого процесу митцю вдається підкреслити технічну індивідуальність. В цілому він намагається передати багатогранність стану (переживання) людини, а також особливий погляд на нематеріальні речі, такі як емоції, почуття, події, образи, знаки, фізичні явища, символічні позначення та інше. Ця виставка дев'ята з десяти офіційних.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ОДИН» АВТОР С. М. СТОРОЖЕНКО 22 червня, 14:00, велика зала
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ОДИН»
АВТОР С. М. СТОРОЖЕНКО
22 червня, 14:00, велика зала
Книга присвячується Громадянам України - Чоловікам і Жінкам, які зберігають наші національні цінності та захищають нашу незалежність і свободу. Всім, хто на передовій і в тилу крок за кроком наближає нашу перемогу. В основі книги відображаються реальні долі людей, що відстоюють волю і долю, стали на шлях перемоги над жорстоким, та пiдступним ворогом і роблять все для цієї перемоги. I, звісно, мріють, кохають, вірять на благо розвитку та миру своєї країни. Добро обов'язково переможе зло...
Сергій Михайлович Стороженко: проректор харківської Державної академії фізичної культури зі спортивної роботи та соціальних питань. Кандидат наук з фізичного виховання та спорту. Заслужений юрист України. Член Відділення НОК України в Харківській області.
Український футбольний функціонер, громадський і політичний діяч. У 2000-2013 роках – перший віце-президент ФФУ. У 1994-2010 роках (з перервами) – заступник голови Харківської обласної державної адміністрації, радник Голови ХОДА (2014-2021рр.). Президент Харківської обласної федерації футболу (1997-2000 рр.). Голова Спортивно-медичного комітету та Комітету з атестації футбольних клубів, член Виконкому та Президії ФФУ (2000-2013 рр.). Член юридичного комітету УЄФА у двох каденціях. Один із організаторів проведення ЄВРО-2012 в Україні та Харкові. Засновник футбольного клубу «Металіст 1925», автор численних наукових робіт і літературних творів.
Захід проводить: автор Сергій Михайлович Стороженко. Організатор заходу: громадський діяч у сфері культури, блогер Юрій Путнiк.
Участь безкоштовна. Запрошуємо всіх бажаючих. Попередня реєстрація не потрібна. Захiд проводиться з урахуванням безпекової ситуації і з дотриманням обмежень воєнного стану.
Конт. тел. 097-543-3-546
В ІВЦ "Бузок" Персональна виставка живопису Євгенії Смецької «Територія добра» 15.06.2024 – 30.06.2024 (велика зала)
В ІВЦ "Бузок" ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ КРІСТІНИ ЗАРІВЧАЦЬКОЇ «ДЕБЮТ МАЛЕНЬКОЇ ХАРКІВ’ЯНКИ»
ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ КРІСТІНИ ЗАРІВЧАЦЬКОЇ
«ДЕБЮТ МАЛЕНЬКОЇ ХАРКІВ’ЯНКИ»
15.06.2024 – 23.06.2024
Маленька художниця Зарівчацька Крістіна народилася в Харкові 5 січня 2016 року. Навчається в Харківському Університетському Ліцеї.
З трьох років опановувала різні техніки малювання (пастель, олія, акрил, акварель та гуаш) у професійної художниці Аліни Храпчинської. До лютого 2022…
Деяка частина творчого періоду належить Буковині, де Крістіна займалась онлайн уроками малювання. Це відобразилося в її творчості.
Дякуємо за увагу! Запрошуємо до перегляду!
Відкриття колективної виставки творчих робіт під назвою «Незламний живопис».
Відкриття колективної виставки творчих робіт під назвою «Незламний живопис». До експозиції увійшли роботи як професійних, так і непрофесійних художників. Представлено пейзажі, портрети, жанрові картини, натюрморти — класика, що не старіє. Вища мета творчої людини зараз – зробити щось дуже гарне, своєю творчістю підтримати харків’ян та гостей міста і, можливо, когось надихнути на допомогу тим, хто нас захищає в ці непрості часи, в ці часи, коли всім потрібна довіра й тепло.
Експозиція «Незламний живопис» включає роботи довоєнного періоду, що були написані в студії, і вже самостійно, під час війни. Багато картин постраждало від ракетних атак, але дивом залишилися цілими. Прекрасні краєвиди Харкова, ніжні живописні квіти та анімація, ілюстровані казкові котики в українському вбранні, дитячі роботи про мирне життя. Родзинкою виставки є картини викладача студії «Світ живопису» - Олени Кішкурно. Це чудові роботи, вишукані, витончені, дуже професійні.
В ІВЦ "Бузок" ВИСТАВКА СТУДІЇ Олени КІШКУРНО «НЕЗЛАМНИЙ ЖИВОПИС»
ВИСТАВКА СТУДІЇ Олени КІШКУРНО «НЕЗЛАМНИЙ ЖИВОПИС»
30.05.2024 – 12.06.2024
Олена Кішкурно. Художниця, реставратор творів мистецтва, член спілки художників України, викладач. Учасниця багатьох всеукраїнських і зарубіжних виставок та конкурсів. До війни працювала в рідному Харкові, займалася живописом і очолювала свою студію. З початком повномасштабного вторгнення перебувала в Харківському метрополітені, потім виїхала до Німеччини, де знаходиться і зараз, але не перериває зв’язок зі своїми учнями та проводить заняття онлайн, надаючи безцінні уроки майстерності.
На виставці «Незламний живопис» представлені роботи довоєнного періоду, що були написані в студії, і самостійно, під час війни. Багато картин постраждало під час ракетних атак, але дивом залишилися цілими.
Звичайно, неможливо вчити творити, самому не будучи творцем. Місія педагога полягає в пробудженні творчості учня, розвитку його здібностей, і повинна підкріплюватися самореалізацією як Художника. Родзинкою виставки є картини викладача студії «СВІТ ЖИВОПИСУ» - Олени Кішкурно. Це чудові акварельні роботи, вишукані, витончені, намальовані дуже професійно.
Каріна Нестерович. Народилася в м. Байконур (Казахстан) у 1963 р. Саме там закінчила школу у 1980, а у 1986 році – авіаційний інститут за фахом «Електронні обчислювальні машини». Після закінчення інституту переїхала до Харкова і довгий час була зайнята бізнесом. В останні роки активно займалася живописом у студії Олени Кішкурно. Пише аквареллю та олією. Неодноразово брала участь у виставках м. Києва та Харкова. Багато робіт Каріни знаходяться в приватних колекціях України та Європи. Вважає, що світ – це завжди відображення тебе самого, тому малює душею про те, що бачить, про любов до чарівного міста-героя Харків.
Лілія Разьва. Народилася в 1978 р. в м. Чугуїв. Протягом шкільних років навчалася в дитячій художній школі імені І.Ю.Рєпіна. У 2012 році вона познайомилася з О.П.Кишкурно та відкрила для себе світ олійного живопису. Випробовувала себе в написанні пейзажів, натюрмортів та портретів. Народження сина перетворило її улюблене хобі від традиційного живопису на цифрове мистецтво. Перейшла від малювання «для душі» до експериментів з принтами на текстилі, ілюстраціями для дитячих книжок, сувенірної продукції. Улюблений жанр — дитяча ілюстрація, яка стала власним казковим світом. Олійний живопис залишається важливою складовою її творчості з використанням яскравих кольорів та емоцій. Мета художниці в тому, щоб своїми роботами викликати усмішку у глядача, повернути відчуття дитинства та віру в казку.
Ірина Малая народилася в Бухаресті, закінчила Казанський Університет, біологічний факультет. Займається ландшафтним дизайном, озелененням та доглядом за садовими культурами. Любить кішок, яких у неї 4. Хобі – печворк, хендмейд та живопис олією. У картинах для неї головне – сенс як явний, так і прихований. Дуже любить писати пейзажі, міські старі дворики, де є місце історії.
Винні без вини. Виставка онлайн до Дня пам’яті жертв політичних репресій
Винні без вини. Виставка онлайн до Дня пам’яті жертв політичних репресій
До 130-річчя українського геоморфолога, заступника начальника третьої експедиції на архіпелаг Земля Франца-Йосифа 1931—1932 рр. Михайла Миколайовича Іваничука.
Михайло Миколайович народився 9 листопада 1894 р. в селі Пилипи в Східній Галичині тоді Австро-Угорської імперії. Про дитячі роки Михайла відомо, що у селянській родині Іваничуків було четверо дітей і тільки одна десятина землі. Невеликі статки сімейства не завадили Михайлові закінчити Коломийську гімназію у 1913 р. Сільська вчителька Юлія Шуберт допомогла йому з навчанням.
Восени того ж року М. Іваничук був зарахований студентом філософського факультету Львівського університету. Михайло був членом «академічної громади» студентів-українців.
На початку Першої світової війни добровільно вступив у 1-й полк Українських січових стрільців, що входив до Австро-Угорської армії. У 1915 р. був призначений помічником інтенданта полку з наданням військового звання підпрапорщик. Під час австро-німецької окупації України у 1918 р. його військова частина перебувала у Запоріжжі. Революція в Австро-Угорщині, пов’язаний з нею розпад імперії застає полк, де він служив, у Буковині. З листопада 1918 р. лейтенант Іваничук — інтендант 1-го полку 1-ї бригади Галицької армії, яка боролася з поляками, протягом 1919 р. змагалася з Червоною армією, Добровольчою армією генерала Денікіна, а потім, у союзі з білими, воювала проти більшовиків. У лютому 1920 р. полк перейшов до Галицької Червоної армії. З березня 1920 р. — на польському фронті біля містечка Чуднів на Житомирщині. Під час наступу польської армії на Київ, більша частина полку, у тому числі Іваничук, потрапила в полон.
У серпні 1920 р. Михайло разом з трьома товаришами тікає з табору військовополонених у Німеччину, а звідти перебирається до табору Галицької армії у Чехословаччині. Командування відрядило Іваничука з дорученням організувати повстання у тилу польської армії в Карпатах. Проте спроба виявилася невдалою.
Він повернувся до Чехословаччини і рік працював учителем народної школи села Волове на Закарпатті. У 1921 р. Михайло Іваничук розпочав навчання на природничому факультеті Празького університету. Михайло був здібним і наполегливим студентом, отримував стипендію Чеського міністерства освіти. Варто звернути увагу, що в короткий проміжок часу (1918—1939 рр.) між двома світовими війнами, Чехословаччина стала благословенним місцем з вільною пресою, високим рівнем освіти і розвинутою культурою. Ось чому там знайшли притулок і підтримку тисячі вигнанців, зокрема й українці, яким не знайшлося гідного місця у рідному краї.
Першокурсник поринув у вир громадського життя, і, як прибічник створення самостійної Соборної України, протягом двох років був секретарем студентського товариства «Українська академічна громада», що об’єднувало здебільшого студентів-галичан. Помітну роль у «Громаді» відігравав викладач фізичної географії професор Рудницький, з яким Михайло співробітничав з 1922 р., а з 1924 р. працював його асистентом в Українському педагогічному інституті ім. Драгоманова, читав лекції і після від’їзду вчителя до радянської України.