Історія Ґарета Джонса. Як світ дізнався про Голодомор
У серпні минуло 120 років від дня народження британського журналіста Ґарета Джонса (1905–1935), який став свідком Голодомору 1932–1933 рр. І одним із перших опублікував у світовій пресі правдиву інформацію про трагічні події в Україні. Його журналістська спадщина дозволила повернути українцям втрачену історію — документальні сторінки жахливих подій, відкрити нові напрямки їх досліджень.
Майбутній журналіст Ґарет Річард Воен Джонс народився 13 серпня 1905 р. у м. Баррі в Вельсі. Навчався у Стразбурзькому, Валлійському, Кембриджському університетах. Отримав глибокі знання та дипломи з відзнакою у вивченні німецької, французької, російської мов. З 1929 до березня 1931 р. працював особистим секретарем екс–прем’єрміністра з питань зовнішньої політики Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа. На подяку за ефективну роботу отримав у подарунок фотопортрет політика «з щирою вдячністю за розумну допомогу та найкращими побажаннями в майбутньому».
Ґарет Джонс мав письменницький хист, аналітичні здібності і бажання пізнати світ власним розумом. Багато подорожував, публікуючись у американських, британських інформаційних агенціях. Репортер повсякчас намагався бути в центрі подій топ–рівня. У провідних європейських столицях Лондоні, Відні, Мілані, Берліні зустрічався з відомими політиками. І не завжди стримувався, додаючи до журналістських репортажів особисту оцінку. Так, знаходячись на борту літака поряд з новообраним рейхсканцлером Німеччини А. Гітлером, якого супроводжували найближчі підручні з НСДПА, занотував «Вся історія Європи зміниться, якщо цей літак розіб’ється».
?Шановні харківʼяни та гості
нашого міста!
Запрошуємо вас відвідати виставку натхнення та творчості «Джерело
краси».
? с 27.08 по 03.09
м. Харків, вул. Сумська, 25
ВЦ «Бузок» (малий зал).
⏰ з 10-00 до 18-00 щодня, крім понеділка. Вхід вільний.
? Презентує колекцію,що говорить мовою стилю та витонченостi.
Будуть представлені прикраси з натурального каміння,прекрасні творіння природи. Оновлення вінтажних прикрас.До зустрічі на виставці.✨
Для Вас, з любов'ю❤️
Незалежність України: втілення тисячолітніх прагнень, волевиявлення українського народу
24 серпня Україна відзначає найважливіше державне свято — День Незалежності. Вагомість цього торжества нині відчуває кожний українець. Боронячи рідну землю від зазіхань ворога, щодня поборюючи нові доленосні виклики, кожен добре розуміє сенс Незалежності. Це — свобода обирати своє майбутнє, прийдешнє України. Майбутнє наших дітей. І необхідно пам’ятати про ту ціну, яку платить Україна за волю і самостійність.
Україна століттями виборювала свою незалежність. Продовжує відстоювати її зараз в розв’язаній росією повномасштабній війні. Захищаючи своїх людей, землю, історію.
Святом вільних, сильних, гідних, рівних людей назвав День Незалежності України Президент України Володимир Зеленський. «Україна — у кожному з нас. Незалежність — у кожному з нас. І об’єднані, ми здатні перемагати». Людська біда і радість перемог у борні з російськими окупантами згуртували український народ. Безкомпромісне протистояння добра зі злом, сьогодні викарбувало відомий за давніми переказами образ українця–воїна, хороброго і самовідданого, який викликає повагу всього світу. Вільна країна нескорених, непохитних, незламних Громадян гідна непохитної і міцної світової підтримки.
День Державного Прапора України — символу боротьби за волю, одного із символів української ідентичності
23 серпня українці відзначають День Державного Прапора України — одного із символів державності, закріплених у Конституції країни. Синьо–жовтий прапор нашої батьківщини об’єднує багато поколінь, які боролися заради України, звільняли від загарбників українську землю та мріяли про незалежність. Указ про встановлення Дня Державного Прапора України «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів» був підписаний Президентом України 23 серпня 2004 р.
Цю дату було обрано не випадково. 1991 р., за день до проголошення Незалежності України, синьо–жовтий стяг вперше був урочисто внесений групою національно свідомих народних депутатів до зали засідань Верховної Ради. Цей історичний момент закріпив у свідомості суспільства статус прапора як символу нової незалежної держави.
Життя, сповнене трагізму професійної відданості та любові до України
21 серпня 2025-го виповнилося 130 років від дня народження видатного хірурга, новатора української трансплантології, доктора медичних наук, професора Юрія Георгійовича Вороного.
Народився він 9 (21) серпня 1895 року на Полтавщині, у селі Журавка, (нині — Варвинський р-н Чернігівської обл.), в інтелігентній дворянській родині, головним принципом якої було: не дбати про себе і власне багатство та славу, а лише про Славу України. У 1913-му вступив на медичний факультет Київського університету св. Володимира, але навчання перервала Перша світова війна. Як студента-медика його мобілізували до лав царської армії, служив у фельдшерському взводі. У 1918-му, у розквіт національно-патріотичного піднесення серед української молоді, добровільно вступив до перев’язувального загону військ Центральної Ради. 16 січня 1918 року брав участь в бою під Крутами. Тоді юнакові пощастило — він не зазнав серйозних поранень. У 1921-му закінчив Київську медичну академію. Навчався в аспірантурі під керівництвом професора з трансплантології Є. Черняхівського. Юного студента одразу зацікавили наукові доробки професора. Працював асистентом кафедри хірургії, потім перевівся на науково-дослідну кафедру факультетської хірургії Харківського медінституту, якою керував Володимир Шамов, відомий на поч. 1930-х років дослідженнями з трансплантології (1926). Окрім хірургії, Юрій захопився науковими експериментами і виконав низку наукових праць з трансплантації органів.
ВИСТАВКА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА СПІЛЬНОТИ МАЙСТРІВ
«Art Гурт А»
20.08.2025 – 24.08.2025
З 20 по 24 серпня 2025 року в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» відбудеться виставка декоративно-ужиткового мистецтва майстрів спільноти «Art Гурт А».
Представлені роботи створені майстрами міста Харків, незважаючи на всі труднощі сьогодення.
Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації цієї виставки.
Відвідавши виставку, ви зможете не тільки насолодитися красою, але й підтримати мистецтво.
Долучайтеся до нас та відкривайте для себе світ творчості!
Часи роботи: 10.00 – 18.00. Вхід вільний.
Дата: 20- 24 серпня 2025 року.
Місце: інформаційно-виставковий центр «Бузок» (праве крило ХНАТОБу, Сумська, 25).
#виставка #мистецтво #харків #Бузок
Виставка робіт харківського творчого клубу рукоділля «Натхнення»
«ТВОРИ, КОХАЙ, НАДИХАЙ»
10.08.2025 - 24.08.2025
Голка-чарівниця у руках майстрині
Розмалює дивно біле полотно.
Різнобарвні квіти, наче на вітрині,
І чарівний вечір дивиться в вікно.
Для сердець відрада – ця чарівна мить,
Вечорів розрада – і душа летить.
(Л. Башкатова)
Творчий клуб рукоділля «Натхнення» існує вже десять років та об’єднує зовсім різних людей – за віком, професією, вподобаннями. Це можна побачити у наших роботах – вони такі ж різні, як і майстрині, що їх створюють. Хтось любить вишивати хрестиком, хтось обирає бісер або стрічки, комусь до вподоби малювання чи створювання ляльок. Однак усіх нас об’єднує любов до творчості, інтерес до нових способів самовираження через те прекрасне, що можна зробити своїми руками.
З 2016 року це наша одинадцята виставка в галереї «Бузок». Ми неодноразово проводили виставки в єврейському культурному центрі «Бейт Дан», у Харківському Будинку Вчених, в обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва на Пушкінській, в бібліотеці НТУ ХПІ, в бібліотеці сімейного читання №40 м. Харкова. У ці непрості часи ми активно проводили і онлайн виставки.
Від самого початку в клубі об’єдналися тільки майстрині-вишивальниці. Зараз в клубі з’явилися нові талановиті автори, роботи яких відрізняються новизною. Так, на виставці ви зможете побачити не тільки вишиті картини, а також ляльок, картини, що зроблено зі шкіри, олійні картини.
Ми присвячуємо цю виставку нашому рідному місту-герою Харкову. Багато з цих робіт народилися в цей непростий час і тому для нас вони мають особливе значення. Хочемо хоч трохи принести радість і гарний настрій відвідувачам, поділитись теплом наших сердець.
?Шановні харківʼяни та гості
нашого міста!
Запрошуємо вас відвідати виставку натхнення та творчості «Джерело
краси».
? с 9 по 16 серпня
м. Харків, вул. Сумська, 25
ВЦ «Бузок» (малий зал).
⏰ з 10-00 до 18-00 щодня, крім понеділка. Вхід вільний.
?На вас чекає багато новинок
Будуть представлені
прикраси з натуральних
каменів, в тому числі з перлів, коралів, бурштину тощо.
?Дозвольте собі розкіш носити прикраси з натурального каміння, прекрасні творіння природи.
До зустрічі на виставці ?
Для Вас, з любов'ю! ❤️
День пам’яті кошового отамана Івана Сірка
День пам’яті кошового отамана Івана Сірка
Сьогодні, 1 серпня — День пам’яті Івана Сірка (1605–1680), українського військового ватажка, кошового отамана, народного героя Слобожанщини, який служив у м. Мерефі Харківського району. Його ім’я оповите багатьма легендами, натомість він є знаною історичною постаттю, яка мала чималі заслуги перед українським народом.
Іван Сірко єдиний з–поміж українських гетьманів та отаманів, хто здобув перемоги у всіх своїх 65 битвах і 179 військових сутичках переважно з військом Османської Порти та Кримського ханства. Турки з острахом називали його «Урус-шайтан». Його прирівнювали до Чінгісхана або Тамерлана. Українські літописці вважали його сильним і великим ватагом, славним кошовим отаманом. Польський король Ян ІІІ Собельський назвав легендарного отамана «славним воїном, який у ратній справі великий мастак». Турецький султан наказував підданим молитися за загибель козацького ватага. На нього не раз чинили замахи, та все невдало.
Військо Запорозьке Низове 12 разів обирало його своїм отаманом. Козаки шанували Івана Дмитровича як батька і любили як брата. Його звитягою, мудрістю і любов’ю до рідного краю захоплювалися і соратники, й вороги.
Іван Дмитрович Сірко народився між 1605 і 1610 роками. За однією з версій походив зі шляхетської родини, яка мешкала в с. Мурефі на Вінничині. За іншою, викладеною відомим українським істориком Дмитром Яворницьким, «він був із козацької слободи Мерефи Слобідської України, нинішньої Харківської губернії, за 24 версти від Харкова». За легендою Іван з’явився на світ із повним ротом зубів. І тільки–но повитуха піднесла його до столу, відразу ухопив пиріг з начинкою і з’їв його. «Добрий буде козак, — сказав на те батько. — Ворогів зубами гризтиме!»
105 років інституту медичної радіології імені С.П. Григор’єва
30 липня 1920 р. в Харкові засновано Всеукраїнську рентгенівську академію (нині Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України»).
Головний в Україні науковий заклад у галузі радіології, радіаційної онкології, дозиметрії, радіаційної гігієни та метрології іонізуючих випромінень у медицині має багату історію. Установа була заснована 30 липня 1920 р. Постановою Раднаркому УРСР як Всеукраїнська рентгенівська академія. Величезна заслуга у відкритті унікального закладу серед медичних установ України належала українському рентгенологу, його першому директору — Сергію Петровичу Григор’єву. Лікар практик, він вперше висвітлив рентгенологічну семіотику хронічного апендициту, розробив методики рентгенологічних досліджень нирок і хребта. У 1995 р. інституту присвоєне ім’я засновника.
Залишаючись унікальним, провідним науковим закладом у галузі радіології, інститут неодноразово змінював назву. У 1923 р. — це рентгено–онкологічний інститут; у 1925 р. — Український рентгено–радіологічний та онкологічний інститут; з 1955 р. — Харківський науково–дослідний інститут медичної радіології з основною науковою проблемою «Наукові основи медичної радіології»; з 2000 р. — Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва, а з 2007 р. він отримав статус державної установи.