Діяч «Розстріляного Відродження» Григорій Епік
Діяч «Розстріляного Відродження» Григорій Епік
Виповнилося 125 років від дня народження письменника, публіциста, перекладача, представника «Розстріляного Відродження» Григорія Епіка (1901–1937). Відомим він став завдяки літературній діяльності у Харкові. Проживав Григорій Данилович у квартирі номер 7 Будинку «Слово». Цим помешканням, після розлучення з Вірою Омельченко, поступився колезі з «письменницького цеху» Юрію Яновському.
Григорій Епік народився 17 січня 1901 р. на лівому березі Дніпра в с. Кам’янка Новомосковського повіту Катеринославської губернії у сім’ї робітника лісопильних майстерень Данила Дем’яновича та домогосподарки Клеопатри Самійлівни. Хоча багатодітна родина була незаможною батьки спромоглися вивчити дітей. Григорій з відмінними оцінками закінчив двокласне земське початкове училище. З 1916 р. працював робітником, потім конторником на залізниці. Не залишався осторонь від громадських і політичних рухів — займався просвітницькою роботою на селі, а за участь у страйку був відсторонений від роботи. У 1919 р. приєднався до руху спротиву Добровольчій армії генерала Денікіна.
На початку 1920–х рр. з встановленням радянської влади Григорій Епік долучився до роботи держапарату. Після навчання на двомісячних педагогічних курсах соцвиху у Полтаві працював у політпросвіті, повітвиконкомі, культвідділі окружкому КП(б)У, у губкомі комсомолу. На цей час припав перший літературний досвід Г. Епіка. Його короткі оповідання — роздуми про актуальні події революції — публікуються окремими збірками «Червона кобза» (19230, «На зламі» (1924). Початок літературної діяльності виявився вдалим. З 1924 р. Григорій Епік проживав у Харкові та навчався в інституті марксизму–ленінізму. І основне — став головним редактором центральних видавництв «Червоний шлях» та Держвидав України, де пропрацював до 1926 р. З серпня 1933 р. він перейшов на творчу роботу.
Автор гімну «Оборонцям України» Григорій Давидовський
18 січня виповниться 160 років від дня народження українського диригента, хормейстера, композитора, педагога, музичного діяча Григорія Митрофановича Давидовського (1866–1952). В історії української музики постать митця стоїть поряд з видатними майстрами хорової творчості. Насамперед, він відомий як автор гімну «Оборонцям України», який офіційно виконується на похоронах Героїв сучасної російсько–української війни.
Григорій Давидовський народився 18 січня 1866 р. в родині священника, законовчителя початкового училища в с. Мельня, нині Конотопського району Сумської області. Змалку спів був частиною його життя. «Години відпочинку ми завжди присвячували хоровим співам. Святками, коли до нас у Мельню збиралися наші родичі й знайомі з сусідніх сіл, ми вже співали досить могутнім і красивим хором». Хлопець заслуховувався хоровим співом поселян, і народна пісня змалку запала йому в душу. У батька Митрофана Лук’яновича і старшого брата, скрипаля-самоука Івана, навчився Григорій основам музичної грамоти. А невдовзі в 1888 р. зорганізував у рідному селі свій перший хор, який вражав досконалістю виконання народних пісень.
По закінченню Новгород–Сіверської гімназії, Григорій Давидовський з 1892 р навчався на капельмейстерському факультеті Петербурзької консерваторії. У студентські роки талановитий диригент очолив робітничий хор Олександрівського чавунотопного заводу. До 1902 р. продовжив навчання на вокальному відділі консерваторії. Як співак і диригент брав участь у оперних виставах. Композиторські навички виявив, коли зацікавився обробкою народних пісень. У царські часи видавці нотних збірників досить імпозантно називали автора «вільним художником Гр. Давидовським».
Персональна виставка живопису Ольги Прасол «ПОВЕРТАЮЧИ КОЛІР»
14-25 січня 2026
Ольга Прасол за фахом лікар — психотерапевт та невролог, але майже все життя захоплюється живописом.
Художниця використовує різні техніки малювання, та всі її роботи сповнені відчуттям любові до життя, дарують людям тепло, радість, позитивну енергію.
Твори Ольги Прасол експонувались на різних колективних виставках, в тому числі і за кордоном, отримували відзнаки у творчих конкурсах.
Також в неї відбулися чотири персональні виставки в 2016, 2017, 2019 та в 2023 роках.
На виставці 2023 року були представлені картини на гільзах та інших військових артефактах, які потім були продані на закордонних аукціонах, а виручені кошти передані на потреби військовим підрозділам.
«Ця виставка складається з дуже різних моїх робіт, але більшість з них створена під час повномасштабної війни. В кожній з них — моя віра і моя любов до моєї країни і мого рідного Харкова. Оскільки все ж таки моя основна професія — лікар-психотерапевт, я намагаюсь не тільки своїми знаннями, а й своєю творчістю підтримувати емоційний стан моїх пацієнтів і моїх співвітчизників. Адже зараз так потрібно повертати кольори в наше життя, щоб зберегти наше ментальне здоров’я», – говорить Ольга.
Запрошуємо до великої зали ІВЦ «БУЗОК»!
Персональна виставка робіт-роздумів Тетяни Голикової
«НОВА ВІЧНІСТЬ»
14-25 січня 2026
Тетяна Голикова не є професійним художником.
Трохи навчалася Петриківського розпису у заслуженого майстра Тамари Вакуленко. Але в житті та живописі Тетяна йде своїм шляхом.
Виставка має назву «Нова вічність». Події сьогоднішнього дня, особливо, розбудова загальнолюдської свідомості торкаються кожного.
За допомогою книг Вчителів відбувається усвідомлення нових космічних та земних подій.
Експозиція виставки розповідає про те, яким шляхом можливий перехід до Нового Світу.
Український студентський рух в Харкові у спогадах Олекси Коваленка
Цьогоріч відзначено 150–річний ювілей українського вченого, громадсько–політичного діяча Олександра Михайловича Коваленка (1875–1963). Він народився 8 серпня 1875 р. в повітовому містечку Ромни Полтавської губернії. А розпочинав трудовий шлях у Харкові. Завдяки його літературному хисту, збереглися важливі сторінки історії України ХХ століття. Талановитий інженер, професор, дипломат, публіцист, у спогадах «На межі двох віків» висвітлив помітні події піднесення українського національного та політичного рухів у Харкові.
У О. Коваленка все розпочалось 1895 р., коли він, випускник роменського реального училища, вступив до Харківського технологічного інституту. У Харкові він познайомився зі студентом Юрієм Коллардом, який цілеспрямованістю характеру нагадував дружніх йому братів Тимошенків з відомого слобожанського роду. Зі Степаном Тимошенком, майбутнім відомим математиком і механіком, товаришував Коваленко з юності.
Наприкінці 1897 р. студенти доєднались до конспіративного українського гуртка, очолюваного Дмитром Антоновичем, сином київського історика Володимира Антоновича. Цей гурток активістів Харківської української студентської громади брав активну участь у подіях напередодні революції 1905 р. Хоча гуртківці на початку і не мали чітко окресленої програми та дотримувались у поглядах на майбутнє України від автономістських до самостійницьких переконань, їх самовідданість і завзяття послугували шляхетній справі згуртуванню всіх, хто почував себе українцем і був готовий боротися за кращу долю свого народу — за право «жити господарем на своїй власній землі».
Актриса, письменниця доби «Розстріляного Відродження»
Галина Орлівна
Минуло 130 років від дня народження театральної актриси, літераторки, педагогині Галини Іванівни Мневської (1895–1955). Ця безсумнівно талановита українка широко відома поціновувачам доби «Розстріляного Відродження» за творчим псевдонімом Галина Орлівна. Її життя, особливо молоді роки, які припали на буремні часи визвольних змагань і радянізації, драматичністю не поступаються літературним сюжетам Нещодавно оприлюднені архівні документи кримінальної «політичної» справи проливають світло на сторінки її біографії, зокрема роботу в «Молодому театрі» Леся Курбаса.
Народилася Галина Мневська 16 листопада 1895 р. в інтелігентній родині у с. Калайдинці Полтавської губернії. Дитинство минуло у повітовому містечку Лубни, де дівчинка три роки навчалась у жіночій гімназії. Батько шестирічної Галинки рано пішов у засвіти. Її мати, народна вчителька Софія Георгіївна Мневська, на деякий час потрапила до в’язниці за поширення забороненої політичної літератури. Після важких потрясінь, Софія Мневська з тринадцятирічною донькою перебралася до Москви. Здобуваючи освіту у гімназії, а потім на вищих жіночих курсах, Галина спілкувалась із земляками — переважно письменниками та артистами — на вечірках, лекціях, дискусіях українського товариства «Кобзар». Поринула у роботу драматичного гуртка під управлінням Володимира (Самуся) Максимова — за освітою правознавця, який став артистом, закінчивши в 1904 р. студію при Художньому театрі. «Отут й починається другий яскравий момент мого юнацтва — захоплення драматичним мистецтвом. Максимов знайшов у мене артистичні здібності. І от, почавши з драмгуртка, я закінчила драматичною школою Артистів Художнього театру», згадувала Галина Мневська.
Виставка спільноти майстрів «Art Гурт А»
«Art Гурт А»: Творча стійкість Харкова.
Спільнота «Art Гурт А» запрошує жителів і гостей міста на Різдвяну виставку витворів декоративно-ужиткового мистецтва.
Зупинимось та згадаємо про себе та своїх близьких.
Відчуємо тепло, любов, ніжність.
Зробимо святковий подарунок, що нагадує про казку з дитинства.
Основні акценти експозиції:
- Експонати об'єднані глибоким розумінням традицій та принципів народної творчості , що переосмислені у сучасних методиках виготовлення предметів декоративно-ужиткового мистецтва.
- Виставка виступає як освітній майданчик , де можна доторкнутися до культурних цінностей та побачити красу ручної праці, що прикрашає оточення.
- До уваги відвідувачів представлені унікальні авторські роботи, серед яких живопис, кераміка, прикраси, мінерали та дизайнерські вироби , що відображають живий і активний процес локальної творчості.
Виставка дає можливість не лише побачити вишукані твори , але й підтримати харківських митців , які збагачують наш спільний культурний простір.
Це чудова нагода знайти неповторний подарунок або обрати унікальний предмет для власного простору, що нестиме тепло людських рук. Протягом роботи виставки до ваших послуг будуть оформлювач та консультант.
Місце та час:
- Де: мала виставкова зала ІВЦ «Бузок» .
- Коли: з 26 грудня 2025 року по 4 січня.
- Час роботи: щодня з 10:00 до 18:00.
- Вхід: вільний.
ВИСТАВКА РОБІТ ХАРКІВСЬКОГО КЛУБУ РУКОДІЛЛЯ «НАТХНЕННЯ»
«10 РОКІВ «НАТХНЕННЯ»
24.12.2025 -07.01.2026
Голка-чарівниця у руках майстрині
Розмалює дивно біле полотно.
Різнобарвні квіти, наче на вітрині,
І чарівний вечір дивиться в вікно.
Для сердець відрада – ця чарівна мить,
Вечорів розрада – і душа летить.
(Л. Башкатова)
Харківський творчий клуб рукоділля «Натхнення» існує з 2015 року та об’єднує зовсім різних людей – за віком, професією, вподобаннями. Це видно з робіт, вони такі ж різні, як і майстрині, що їх створюють. Хтось любить вишивати хрестиком, хтось обирає бісер або стрічки, іншому до вподоби малювання чи створювання ляльок. Однак усіх єднає любов до творчості, інтерес до нових засобів самовираження через те прекрасне, що можна зробити своїми руками.
Від самого початку в клубі спілкувалися тільки майстрині-вишивальниці. Зараз з’явилися талановиті автори, роботи яких відрізняються новизною. На виставці ви можете побачити не тільки вишиті картини, а й роботи, що зроблені зі шкіри, олійні картини.
За час існування ми неодноразово проводили виставки в харківському Будинку вчених, Обласному організаційно-методичному центрі культури й мистецтва, єврейському культурному центрі «Бейт Дан», бібліотеці ХПІ, харківській бібліотеці сімейного читання №40. Традиційною на зимові свята десятий рік поспіль стала наша виставка в інформаційно-виставковому центрі «Бузок»
15 грудня 2025 року в Харкові відбулася урочиста церемонія закриття Міжнародного арт-проєкту — Фестивалю аудіовізуального мистецтва «GOLDEN FRAME’2025», ініційованого Харківською державною академією культури. Подія традиційно об’єднала талановитих митців, представників освітніх закладів та культурних інституцій з України й інших країн світу.
Церемонія пройшла в Інформаційно-виставковому центрі «БУЗОК» та стала підсумковим етапом масштабного міжнародного мистецького форуму.
Фестиваль «GOLDEN FRAME’2025» було реалізовано за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації у партнерстві з провідними університетами та мистецькими організаціями України, Литви й Німеччини. Проєкт був спрямований на популяризацію аудіовізуального мистецтва, підтримку молодих авторів, розвиток міжнародної творчої співпраці та посилення культурного діалогу.